Головна»
Факультети та інститути»
Факультет економiки та управлiння»
Новини та оголошення»
8-9 КВІТНЯ 2016 р. ВІДБУВСЯ МІЖНАРОДНИЙ ВОРКШОП «СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»

8-9 КВІТНЯ 2016 р. ВІДБУВСЯ МІЖНАРОДНИЙ ВОРКШОП «СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»11 Квітня 2016р.

8-9 квітня 2016 року у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» за грантової підтримки Шведського Інституту (SI), інформаційної підтримки Посольства Швеції в Україні та організації ГО «Поруч» відбувся Інтелектуальний воркшоп «Соціальна відповідальність для сталого розвитку». Партнерами заходу виступали Міністерство освіти і науки України, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, науково-популярний сайт «Освітні тренди», освітній портал «Педагогічна преса».

Ті-брейки гостям воркшопу забезпечила торгівельна марка «Askold».

Воркшоп об’єднав випускників Шведського Інституту (Swedish Institute Alumni), підприємців, викладачів, студентів, громадських діячів та практиків з напрямку соціальної відповідальності з усієї країни – Києва, Запоріжжя, Житомира, Дніпродзержинська, Миколаєва, Херсона, Чернігова, Тернополя, Сєвєродонецька, Івано-Франківська.

Модератором першого дня воркшопу, 8 квітня, був Володимир Сацик – експерт ГО «Поруч», засновник науково-популярного сайту «Освітні тренди».

З вітальним словом до присутніх звернувся декан Факультету Економіки та Управління КНЕУ Олександр Востряков. Він висловив думку, що концепція сталого розвитку є важливим для сьогодення та майбутнього нашої країни. Побажавши успіхів та натхнення учасникам, Олександр Володимирович передав слово першому доповідачу – Хеннінну Дрегеру.

Хеннінн Дрегер є партнером з корпоративної соціальної відповідальності і сталого розвитку у BDO в Україні. Тема його доповіді – «The story of stuff». На початку Хеннінн розглядає, де людина стикається з терміном “stuff” – все що людина споживає є “stuff”, думки людини є “stuff” та усі звіти є “stuff” і чим більший розвиток людства там більше люди споживають та виробляють “stuff”. І головною темою виступу було методи зменшення кількості “stuff”, оскільки чим його більше, тим більше використання ресурсів. Хеннінн виділив три методи: перший – переробка відходів (“stuff” як споживчі товари), другий – зменшення залежності від телевізора (“stuff” як думки), третій – зменшення обсягу звітностей. З третього методу доповідач почав виклад основного матеріалу. Він розповів про інновацію у формуванні звітів – інтегральні звіти, що є поєднанням фінансових звітностей (щорічна звітність) та не фінансових (екологічна звітність).

Наступним спікером була Анастасія Боренкова, начальник відділу з корпоративної соціальної відповідальності і сталого розвитку, соціальний аудитор BDO в Україні. Темою виступу була соціальна складова сталого розвитку. Основною теза спікера – соціальне забезпечення є прерогативою підпримств. Як приклад наведено обвалення будинку у 2013 році в Бангладеші, після якого люди почали страйкувати продукцію фірми-работодавця, яка забезпечувала житлом робітників. Дотримання висновків соціального аудиту могло попередити лихо. Тому Анастасія наголосила на важливості впровадження такої практики у нас в країні згідно світових стандартів. І завершено доповідь тезою: “Постійний моніторинг – запорука благополуччя”.

Третім доповідачем був Юрій Васага, директор Юридичого департаменту ПАТ «СЕБ корпоративний банк». Назва його доповіді – «Врахування вимог щодо соціальної відповідальності у взаємовідносинах з клієнтами СЕБ: практика міжнародної групи». Свій виступ Юрій почав зі слів, що український бізнес ігнорує корпоративну соціальну відповідальність, а також виділив основні напрями забезпечення КСВ: відповідальний продаж, відповідальне консультування, упередження правопорушень, фінансування та інвестування у КСВ. Також доповідач навів приклади КСВ, які робили група СЕБ у сфері банківської діяльності: купівля та випуск green bonds, інвестування в «чисту» енергетику.

Наступною доповіддю була презентація платформи «Тепле місто», яке презентував координатор напрямку “Енергоефективність” Ігор Сусяк. Платформа працює у місті Івано-Франківськ і доповідач розповів про основні напрями діяльності платформи та поділився досвідом реалізованих проектів. Це, зокрема, уніфікація вивісок, які були б аутентичні у архітектурі міста, Urban Space 100, Urban Space Radio та програма «Міські гранти», що допомагає ініціативам зробити місто краще. Одним із важливих досягнень Ігор вважає створення наглядової рад, на яку покладено функції стратегічного розвитку, визначення основних напрямків діяльності організації та здійснення контролю за роботою управлінської команди.

Тему «Важливість впровадження принципів соціальної відповідальності на підприємствах» представляла Ольга Макогон – кандидат юридичних наук, адвокат, керівник Комітету трудового права Асоціації адвокатів України. Основною тезою виступу було, що працівники повинні отримувати підтримку від роботодавця згідно стандартів ООН. Також Ольга наголосила що новий трудовий кодекс повинен включати найновіші стандарти, а саме ISO 26000. Спікер наголосила на важливості захисту прав працівників через існуючі правові процедури.

Наостанок, презентація «Роль академічної науки в КСВ» за допомогою Skype була представлена викладачем дисципліни «Соціальні інновації та наука про навколишнє середовище» кафедри міських досліджень Університету Мальме у Швеції – Фредріком Бйорком. У своїй доповіді він наголосив, що взаємодія громадянського суспільства, держави та бізнесу дає змогу реалізувати соціальні інновації, які є рушієм розвитку суспільства. Також Фредрік розповів про проекти, що допомагають адаптуватися емігрантам у Швеції та знайти своє місце у суспільстві.

Далі учасникі воркшопу відвідали компанію «Coca-Cola», яка активно впроваджує принципи корпоративної соціальної відповідальності у своїй діяльності. Менеджери компанії розказали гостям про соціальні проекти, які були реалізовані протягом останніх років. Також було проведено цікаву та корисну екскурсію на виробництво та у музей.

У другий день воркшопу, 9 квітня, було спікерами були Олена Шевчук, виконавчий директор Асоціації «Виробники пінопласту» України та Ганна Скитьова, доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ, експерт ГО «Поруч». Виступ Олени та Ганни охоплював як теоретичні так і практичні аспекти корпоративної соціальної відповідальності на прикладі виробництва пінопласту. Олена Шевчук ознайомила аудиторію з методами та принципами діяльності ГО Асоціація «Виробники пінопласту».

Асоціація «Виробники пінопласту» – некомерційна організація, що об’єднує провідних українських виробників полістиролу, пінополістиролу (пінопласту) та товарів з нього, була створена в 2002 році і з того часу об’єднала всіх провідних суб’єктів галузі, сукупна ринкова доля яких в України складає більше 80%. Місія Асоціації – консолідація виробників-членів Асоціації для розвитку в Україні ринку товарів з пінополістиролу – найраціональнішого і рентабельного теплоізоляційного матеріалу і, як наслідок, підвищення енергоефективності, екологічної безпеки і економічності у вітчизняному будівництві. Цілі КСВ Асоціації – крос-секторальна взаємодія для отримання взаємних вигід у довготривалому періоді. Асоціація об’єднує зусилля бізнесу, держави, третього сектору та суспільства у сфері виробництва полістиролу для забезпечення екологічної безпеки, розвитку економіки та благоустрою місцевих громад.

Одним із завдань Асоціації є робота над оновленням законодавчої бази у сфері сфери будівництва, енергоефективності і термомодернізації. Асоціація активно бере участь в процесі впровадження загальновизнаних європейських стандартів якості пінополістирольної продукції і контролює їх дотримання в Україні. Асоціація взаємодіє з державними органами. Учасники Асоціації ініціювали внесення пінополістиролу до програм термомодернізації житлового фонду. Асоціація «Виробники пінопласту» України запрошує учасників воркшопу відвідати V Міжнародну конференцію «Полімери в теплоізоляції: енергоефективно, екологічно, економічно».

Другим етапом воркшопу була гра-симуляція, модератором якої був експерт ГО «Поруч» Арсен Келічавий. Основна тема гри – перехід від патерналістичного мислення підприємців у відносинах з державою до прийняття відповідальності за майбутнє своєї громади, регіону та держави в цілому. Учасники заздалегідь поділившись на команди, що репрезентують підприємства, громадські організації та уряд (бізнес, соціальний сектор, держава) мали змогу напряму відповідати викликам, заданим у лекції. Яскрава групова робота учасників зробила дискусію гострою та продуктивною.