• В основу визначення напрямків наукових досліджень кафедри менеджментупокладений принцип орієнтації на зміст проблематики базових дисциплін, що викладаються кафедрою, а також підвищення наукового рівня підготовки магістрів за програмами «Менеджмент корпорацій (АТ)» та «Менеджмент малого бізнесу». 

Пріоритетні напрямки наукових досліджень

• теоретичниі, методичні та прикладні засади управління промисловими підприємствами;
• теоретичним та прикладним аспекти менеджменту організацій,
• операційний менеджмент; 
• інноваційний менеджмент; 
• антикризове управління; 
• стратегічне управління;;
• корпоративне управління;
• управління конкурентоспроможністю;
• управління якістю тощо. 

Наукова школа

Тематика п'ятирічних науково-дослідних робіт (за період 2000 - 2013 рр.):

У період 01.01.1999-31.12.2000 р.р колективом кафедри менеджменту виконувалася госпрозрахункова тема «Методологія стратегічного управління фірмою в умовах трансформації економіки України» (код ВАКу теми:08.06.02). Науковий  керівник канд. екон. наук, доцент -  С.М. Соболь;  відповідальний виконавець канд. екон. наук, доцент  -  З.Є. Шершньова.

Основні наукові результати,  які мають наукову новизну є такі:

Сформована концепція кореневої системи стратегічного менеджменту, згідно  якої виділені такі основні етапи процесу стратегічного менеджменту: вибір концепції побудови підприємства як відкритої матеріально-речовинної та соціально-економічної системи з визначенням методів та урахуванням їх галузевих особливостей; моніторинг багаторівневого середовища функціонування організації; визначення цілей розвитку та їх декомпозиція у "дерево цілей" згідно з обраною  бізнес-політикою; формування стратегій з використанням системного підходу, що знаходить вираз у "стратегічному наборі" підприємства, обґрунтування взаємозв'язку стратегій різного типу для досягнення необхідного стратегічного рівня підприємства; побудова системи планових документів різного типу (стратегічних програм, проектів, стратегічних та поточних планів), як інструментів реалізації "стратегічного набору" підприємства; обґрунтування типу систем організаційного, економічного, соціального та інформаційного характеру, забезпечуючих функціонування підприємства в стратегічному режимі.

Опрацьовані рекомендації щодо: застосування методів адаптації організацій різного типу до середовища прямого та непрямого впливу в специфічних умовах перехідних економік країн Центральної та Східної Європи; зміни систем управління підприємствами різних форм власності з метою поступового переходу їх до функціонування у стратегічному режимі; вибору методів обґрунтування та реалізації стратегій різних типів залежно від особливостей функціонування організацій,  що знаходяться у складному, турбулентому та невизначеному середовищі; узгодження дій державних та недержавних організацій з розробки політики взаємопідтримки для досягнення синергічного ефекту розвитку окремих секторів економіки України.

Класифіковані підходи до розробки методики стратегічного аналізу та моніторингу гетерогенного, динамічного середовища організацій з метою ідентифікації “кризових точок” та “точок зростання”, як головних об’єктів управлінського впливу, що забезпечують прийнятну адаптацію організації до середовища її функціонування.

У період 2001 – 2005 р.р. кафедрою менеджменту виконувалася держбюджетна НДР на тему: «Методологічні засади та прикладні аспекти управління конкурентоспроможністю фірми в умовах трансформації економікиУкраїни» ( № Державної реєстрації 0101V006457).Науковий керівник: завідувач кафедри менеджменту, к.е.н, професор Соболь С.М.

Об'єкт дослідження- системи управління організаціями різного типу (особливо - акціонерними товариствами (АТ), які функціонують в українській економіці та процеси, що визначають їх склад та функції.

Предметом дослідженняє процеси організації ефективного функціонування та трансформації систем управління організаціями в умовах перехідної економіки.

Мета дослідження- проведення аналізу існуючих систем управління бізнес - організаціями, виявлення їх специфічних особливостей (в тому числі позитивних та негативних тенденцій, зумовлених наявністю конфліктів інтересів в корпораціях), розробка рекомендацій щодо їх вдосконалення на основі побудови концепції управління бізнес – організаціями, в тому числі АТ, ряду методик формування та забезпечення трансформації систем управління організаціями в умовах перехідної економіки.

Стисла анотація отриманих наукових результатів за напрямками:

Підтема 1: «Розробка теоретико-методологічних основ організації ефективного функціонування та трансформації систем управління акціонерними товариствами в умовах перехідної економіки” Наук. кер. – к.е.н., доц. Шершньова З.Є.

Підтема  2: “Організаційний механізм формування та підтримки ключових конкурентних переваг організації” Наук.кер. – к.е.н., доц. Омельяненко Т.В.

Підтема 3: “Організаційно-економічні механізми активізації розвитку та підтримки малих підприємницьких структур (на державному та регіональному рівнях)” Науковий керівник: к.е.н., проф.Соболь С.М.

Підтема 4: “Формування конкурентного потенціалу організації шляхом підвищення конкурентоспроможності персоналу”  Науковий керівник: к.е.н., доц.Власова А.М.

Підтема 5: “Управління розробкою та впровадженням у виробництво нових видів продукції харчової промисловості” Науковий керівник: к.т.н., доц.Соколовський А.Т.

Підтема 6: “Розробка  концепції, змісту і навчальних технологій природничо-технічної і екологічної освіти студентів економічних вузів України”

Науковий керівник: д.т.н., проф. Колотило Д.М.

Вдосконалена модель з оптимізації фахових і периферійних знань (природно-технічних та екологічних) в навчальних програмах для економістів та їх холістичного відображення у навчально-методичному забезпеченні;

Проведено дослідження техніко-економічної ефективності процесів виготовлення термостійких виробів для високотемпературної техніки.

У період 01.01.2001р. - 31.12.2004 р. на кафедрі менеджменту виконувалася госпрозрахункова тема «Розробка теоретико-методологічних основ організації ефективного функціонування та трансформації систем управління корпораціями в умовах перехідної економіки» (№ Державної реєстрації 0101-V002440). Науковий  керівник канд. екон. наук, доцент - З.Є. Шершньова;  відповідальний виконавець канд. екон. наук, доцент  -  С.М. Соболь Обсяг фінансування 161980 грн.

Об'єкт дослідження- акціонерні товариства різного типу, як специфічна форма об'єднання осіб та капіталів, що функціонують в українській економіці.

Предметом дослідженняє процеси організації ефективного функціонування та трансформації систем управління корпораціями в умовах перехідної економіки, а саме: особливості функціонування існуючих структур управління АТ, моделі ОСУ корпоративного типу ринкового спрямування, досвід та концепції переходу до ОСУ корпоративного типу в різних країнах, перелік чинників, що впливають на формування ОСУ вітчизняних корпорацій, технології формування та перепроектування ОСУ, проблеми переходу до ОСУ корпоративного управління в Україні, інструменти вивчення та аналізу діяльності окремих підрозділів ОСУ, сутнісний зміст та типологія конфліктів в організаціях, класифікація предметів конфлікту інтересів у вітчизняних корпораціях, склад учасників конфліктних інтересів в АТ, вплив архітектоніки існуючих корпоративних структур управління на виникнення конфліктних ситуацій в АТ, формування підсистем ОСУ, спрямованих на запобігання та/або ефективне розв'язання конфлікту інтересів в АТ.

Метою дослідженняє проведення аналізу існуючих систем управління АТ, виявлення їх специфічних особливостей (в тому числі позитивних та негативних тенденцій, зумовлених наявністю конфліктів інтересів в корпораціях), розробка рекомендацій щодо їх вдосконалення на основі побудови концепції управління АТ, ряду методик формування та забезпечення трансформації систем управління корпораціями в умовах перехідної економіки.

Робочою гіпотезою дослідженнябуло обрано твердження про суттєву залежність ефективності функціонування організаційних формувань корпоративного типу від ступеня відповідності систем управління формам власності. Це зумовлено наявністю широкого кола специфічних елементів, ланок та структур управління, що законодавчо закріплюються при створення АТ як обов'язкові (загальні збори акціонерів, Спостережна рада, виконавчі органи різного типу - Правління, Рада директорів тощо), які взаємодіють з елементами, ланками та структурами, що зумовлені особливостями об'єкту управління (галузева належність, масштаб виробництва, специфіка зовнішнього середовища, рівень та інструменти державного регулювання тощо).

Невідповідність систем управління (включаючи весь спектр конфліктів між представницькими та призначеними органами управління, системою управління та середовищем тощо), формі власності викликає протиріччя, які, в свою чергу, відіграють роль рушійних сил розвитку або занепаду корпорації. На цій підставі можна стверджувати про можливість створення нових методологічних основ та методичних конструктивів для забезпечення ефективного функціонування АТ в довгостроковій перспективі.

Основні наукові (науково – технічні) результати роботи:на основі проведених досліджень діючих ОСУ АТ, існуючих методів проектування та перепроектування, визначення чинників, що впливають на них, з урахуванням варіантів трансформаційних процесі (в тому числі інтеграційних та дезінтеграційних); узагальнено та систематизовано існуючі тенденції щодо трансформації організаційних структур управління корпораціями (АТ), які ініціюються впровадженням елементів стратегічного управління; обґрунтовані основні передумови та положення щодо трансформації систем управління АТ під впливом впровадження цільових підсистем стратегічного типу (на прикладі систем стратегічного моніторингу та стратегічного контроллінгу), включаючи необхідний перерозподіл повноважень між представницькими, виборними, виконавчими органами управління та необхідність балансування конфліктів інтересів зацікавлених в діяльності АТ груп..

Економічний, соціальний, інший ефект, що мають та будуть мати результати роботи: підвищення ефективності функціонування акціонерних товариств за рахунок вдосконалення систем управління ними та забезпечення захисту прав акціонерів за допомогою впровадження механізмів регулювання конфлікту інтересів. Результати досліджень впроваджуються  на ГЗП Кривбасу, ЗАЕС, АТ Київської області.

Захищено 3 кандидатських дисертації;44 дипломні роботи, в тому числі, одна отримала І місце (2003 р.) та одна - ІІІ місце (2002 р.) у Всеукраїнському конкурсі дипломних проектів з напряму “Менеджмент”, 44 консультаційних проектів, опубліковано 49 статей, 15 наукових доповідей.

Кількість (окремо) студентів 1, аспірантів - 6, докторантів (-), які виконували роботу з оплатою не менше, ніж 8 місяців на рік

Перелік розробленої документації та зразків:

Протягом 2006 – 2010 р.р. на кафедрі менеджменту виконувалася науково – дослідна робота за  держбюджетною тематикою «Розвиток системи управління ринково орієнтованими підприємств» (№ Державної реєстрації 0106U007082) науковий керівник - зав. кафедрою менеджменту, професор, к.е.н. Соболь С.М.

Мета дослідження: полягала у розробці теоретико-методичних основ управління суб’єктами господарювання різних форм власності в умовах трансформації економіки України.

Об'єкт дослідження- системи управління суб’єктами господарювання різних форм власності, які функціонують в українській економіці та процеси, що визначають їх склад, функції та потенціал їх розвитку.

Предметом дослідженняє процеси формування системи управління суб’єктами господарювання різних форм власності

Основні напрямки НДР знайшли відображення у наступних підтемах:

Підтема 1: «Стратегічний розвиток корпоративного управління в акціонерних товариствах». Науковий керівник- професор, к.е.н. Шершньова З.Є.

Підтема 2: «Ринково – виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності сучасного підприємства» Науковий керівник- доцент, к.е.н. Омельяненко Т.В.

Підтема 3: «Вдосконалення організаційно – економічного механізму управління суб’єктами малого підприємництва» Науковий керівник – зав. кафедрою менеджменту, професор, к.е.н. Соболь С.М.

Підтема 4: «Розвиток системи інноваційного менеджменту в організаціях різних форм власності» Наукові керівники – доцент, к.т.н. Пєнкіна Т.Є., доцент, к.х.н. Гарбуз С.В.

Підтема 5: “Розробка механізмів підвищення ефективності управління підприємствами корпоративного типу в умовах трансформаційної економіки”Наукові керівники – доцент, к.е.н. Багацький В.М., – доцент, к.е.н. Гетманцева Н.Д.

У межах проведених у НДР досліджень отримано такі наукові результати:

дослідженопроцеси забезпечення успішного функціонування сучасних підприємств в умовах гіперконкурентного ринкового середовища;

здійснено наукове узагальнення канонічних поглядів на шляхи та інструментарій забезпечення довготривалої конкурентоспроможності, якості та внутрішнього потенціалу розвитку підприємств, що функціонують в умовах конкурентного ринкового середовища;

обґрунтована необхідність виробничо-технологічного розвитку підприємства як обов’язкової умови формування його конкурентних переваг і забезпечення якості та конкурентоспроможності з акцентом на удосконалення організаційних механізмів;

запропонована модель конкуренто - орієнтованого управління діяльністю сучасного підприємства; модель забезпечення організаційної стійкості підприємства;

розроблено методичні рекомендації підприємствам щодо реформування систем управління якістю, систем управління конкурентоспроможністю тощо;

здійснено комплексну аналітичну оцінку сучасного стану корпоративного сектору економіки України, досліджено закономірності трансформації окремих акціонерних товариств та об’єднань корпоративного типу;

розроблено теоретико-методичні основи стратегічного управління потенціалом корпоративного управління суб’єктами господарювання в умовах трансформації економіки України;

здійснено теоретико – методологічне обґрунтування ідентифікації та визначення механізмів взаємовпливу окремих елементів потенціалів корпоративного та стратегічного управління. Дослідження в такому напрямку дозволило більш свідомо підходити до розвитку корпоративного управління та корпорацій в цілому;

обґрунтовано пропозиції щодо розробки та вдосконалення організаційних механізмів стратегічного розвитку АТ;

розроблено концептуальні засади формування дієвих механізмів управління державними корпоративними правами в акціонерних товариствах України.

на основі оцінки світового і вітчизняного досвіду  обґрунтовано найбільш доцільні напрямки ефективного управління акціонерними товариствами з державною часткою власності, які є передумовою формування системи управління підприємствами в ринкових умовах;

розроблено методичні підходи та механізми щодо підвищення ефективності управління корпоративними правами держави; визначено наслідки від реалізації таких підходів на зростання прибутковості акціонерних товариств та зміцнення їх  ринкових позицій.

узагальнено закордонний досвід державної підтримки розвитку малого бізнесу. За результатами узагальнення виокремлено два підходи до побудови системи державної підтримки малого бізнесу: характерною рисою першого підходу є створення спеціальної нормативно-правової бази, яка регламентує організаційні та економічні механізми підтримки малого бізнесу; за другого підходу державна підтримка малого бізнесу здійснюється селективно в межах нормативно-правових актів, які стосуються всіх суб’єктів господарювання.

досліджено еволюцію державної політики підтримки малого бізнесу в Україні. Визначені та охарактеризовані основні етапи формування і розвитку цієї політики.

За результатами проведеної НДР надіслано пропозиції у: МОН України, Держкомпідприємництво, ДКЦПФР, підрозділи Міністерства економіки України, на підприємства та організації за підсумками захисту дисертацій на здобуття ступеня кандидата економічних наук. Результати НДР впроваджено у навчальний процес КНЕУ.

За звітний період (2008 – 2010 роки) результатами здійснюваних наукових досліджень: опубліковано 2 монографії обсягом 44,93 др.арк., опубліковані наукових збірниках та журналах 176 наукових статей (116,43 д.а.),  122 тез доповідей на наукових конференціях (16,25 д.а.) Загальна кількість публікацій склала 300 публікацій, що за обсягом складає – 177,61 др. арк. В розрахунок на 1 викладача кількість наукових публікацій – 9,6 (5,72 друк. арк.).

Звіт з НДР розглянуто і схвалено на засіданні НТР КНЕУ, вчасно підготовлені та представлено у УкрНДІНТІ

З 2011 року на кафедрі менеджментувиконується  НДР на тему: «Удосконалення систем управління організаціями у контексті розбудови інноваційної економіки в Україні» (№ Державної реєстрації 0106U007082), науковий керівник: зав. кафедрою менеджменту, професор, к.е.н. Соболь С.М.

Об'єкт дослідження– системи управління організаціями різних форм власності в умовах розбудови в Україні інноваційної економіки.

Предмет дослідження - процеси формування, функціонування та розвитку систем управління в інноваціно сприйнятливих та інноваціно орієнтованих організаціях різних форм власності в умовах інноваційної економіки.

Стисла анотація отриманих наукових результатів за підтемами:

Підтема 1: «Удосконалення системи управління інноваційною діяльністю суб’єктів малого бізнесу»

Науковий керівник– професор, к.е.н., Соболь С.М.

Склад виконавців: к.е.н., доц. Щербина О.В., к.е.н, ст. викладач Лазаренко Ю.О.

За даними офіційної статистичної інформації виявлено наявність в економіці України нетипових малих підприємств (підприємства з чисельністю зайнятих працівників до 50-ти осіб, але з аномально великими офіційними обсягами валового доходу. За обсягами реалізованої продукції (робіт, послуг) група нетипових малих підприємств не поступається всім іншим малим підприємствам, майже відповідає сектору середніх підприємств та тільки в 2,1 рази поступається сектору великих підприємств.

Результати аналізу інноваційної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання слугували інформаційною основою для підготовленої до захисту кандидатської дисертації асп. Лазаренко Ю.О.

Підтема 2: «Методичні основи формування підсистеми стратегічного управління інноваційним розвитком організацій»

Науковий керівник- професор, к.е.н. Шершньова З.Є.

Склад виконавців: доцент, к.е.н., Володькіна М.В., асистент Шатілова О., асистент Данилюк В.О., аспірант Ганнеча О.В., асистент Павлів О.Б., аспірант Іванов О.В.

1. Доведена необхідність залучення великих корпорацій та інших зацікавлених підприємств у співучасті в реалізації програм за принципами паритетного фінансування. У межах вирішення цієї проблеми запропоновано наступні рішення, які містять наукову новизну:

удосконалено організаційно-управлінське забезпечення формування та реалізації цільових програм соціально-економічного та інноваційного спрямування, шляхом формування методичних підходів до організації та забезпечення функціонування офісу управління стратегічними програмами та проектами, який централізуватиме на корпоративному рівні управління здійснення функції стратегічного управління, поєднує у собі функції офісу управління стратегією (за Р.Капланом та Д.Нортоном) та виконує додаткові функції, пов’язані зі стратегічним управлінням цільовими програмами (плануванням участі корпорації у реалізації державних цільових програм, проектах державно-приватного партнерства, а також забезпеченням координації цілей, планів та заходів на усіх рівнях управління корпорацією з метою забезпечення реалізації таких програм, здійсненням стратегічного та оперативного контролю стану їх виконання);

здійснено наукове обґрунтування організаційно-управлінської моделі офісу управління стратегічними програмами та проектами корпоративного рівня, що складатиметься з трьох базових взаємопов’язаних елементів (група (штаб) координації участі корпорації у реалізації цільових програм, група (штаб) управління формуванням та реалізацією стратегій, група (штаб) управління проектами).

2. Реалізація цільових програм та проектів державного рівня вимагає від суб’єктів господарювання проведення роботи щодо визначення потреб та можливостей формування необхідних стратегічних компетенцій, які лежатимуть в основі спільного інноваційного розвитку. Формування та зміни у компетенціях організацій – постійний процес, ефективність якого залежить від обраного типу розвитку, а також від ступеня усвідомленості керованого впливу на трансформацію компетенцій.

Підтема 3: «Удосконалення теоретико-методичних засад управління корпораціями в умовах інноваційної економіки»

Науковий керівник – доцент, к.е.н. Черпак А.Є.

Склад виконавців: Шевчук Є.В. – асистент кафедри менеджменту, Іванов О.В. - аспірант кафедри менеджменту, Процюк І.В. - аспірант кафедри менеджменту, Москвін Б.Ю. – аспірант кафедри менеджменту, Свинчук А.А. – асмистент кафедри менеджменту (аспірант), Александров А.І. - магістрант кафедри менеджменту, Данченко С.В. – магістрант кафедри менеджменту, Павлюк М.П. - магістрант кафедри менеджменту, Ільницька О.Р. - магістрант кафедри менеджменту, Гирба Б.В. – студентка ІІІ курсу фінансово-економічного факультету, Соболєв Д.О. – студент ІІ курсу факультету економіки та управління

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

визначено сутність нового підходу до управління корпорацією - менеджменту, орієнтованого на створення спільної цінності (shared value creation management - SVM), охарактеризовано його задачі та послідовність їх здійснення, фактори створення спільної цінності, бар’єри переходу до SVM та визначено необхідні для цього передумови.

на основі розширення сфери управління знаннями на проміжне середовище знань організації, визначено необхідність врахування впливу стейкхолдерів на процеси управління знаннями в корпораціях та розроблено цільову модель процесу створення, накопичення та розповсюдження знань у корпораціях, з урахуванням стратегічних і наявних компетенцій, яка, на відміну від існуючих, враховує залучення до цих процесів стейкхолдерів корпорації.

на основі оцінки стану й тенденцій розвитку інститутів корпоративного управління в Україні, результатів трансферту закордонних технологій корпоративного управління та їх трансформації у місцевих умовах, доведено формування змішаної моделі корпоративного управління в Україні, як результату конвергенції між інституціональними факторами формування аутсайдерських та інсайдерських моделей корпоративного управління та дефляції вимог стейкхолдерів до контролюючих корпорації суб’єктів; визначено фактори формування такої моделі, ідентифіковано її специфічні особливості.

Удосконалено

інтегральний підхід до формулювання методичних основ формування підсистеми управління знаннями у корпораціях на основі комплексу базових принципів, які слід враховувати при організаційному проектуванні такої підсистеми та формуванні відповідних стратегічних компетенцій.З урахуванням цих принципів розроблено методику організаційного проектування підсистеми управління знаннями у корпораціях, яка передбачає розширення задач та функцій цієї підсистеми, кола суб’єктів управління знаннями, об’єктів аудиту знань, зміни у процесах управління знаннями, що випливають з концепції формування громадянської корпорації.

змістовну характеристику елементів організаційного механізму корпоративного управління, шляхом групування напрямків інтеграції принципів корпоративної соціальної відповідальності у систему корпоративного управління (виокремлено стратегічний, агітаційний, організаційний, нормативно-правовий, інформаційно-аналітичний та навчальний напрямки), а також конкретизації функцій органів корпоративного управління у цій сфері.

Підтема 4: «Вдосконалення процесів управління знаннями в організаціях як складова формування організаційної культури»

Науковий керівник – доцент, к.е.н. Бутенко Н.Ю.

Склад виконавців: доцент, к.е.н. Ліфінцев Д.С., здобувач Бурлакова Ю.М.

Результати досліджень, що містять наукову новизну:

1.Формування кореневих стратегічних компетенцій доцільно здійснювати шляхом цілеспрямованого управління знаннями. Цільова функція управління знаннями є похідною від функції стратегічного управління організаційним розвитком. При цьому головна мета – збереження та успішний подальший розвиток організації за рахунок доступного їй типу ОР. Для досягнення цієї мети підприємство має організаційно підготуватися до втілення відповідних стратегій. Сформульовано завдання (основні та допоміжні), функції підсистеми управління знаннями (ПУЗ).

2. Розглядаючи ПУЗ як складову організаційного розвитку (ОР) корпорації в цілому та окремих її підсистем, найвищою формою ОР – є стратегічний організаційний розвиток (СОР І, ІІ та ІІІ рівнів), пріоритетними напрямками подальших досліджень є розробка принципів забезпечення тісного зв’язку із групами зацікавлених осіб, зокрема, у форматі згаданого попередньо інтелектуального співробітництва, принципів побудови та розвитку мережевих і віртуальних ОСУ,  визначення колективної відповідальності в сфері менеджменту знань, тощо. Це закладає основи для інноваційного розвитку відповідної корпорації.

Підтема 5: «Конкурентоспроможність підприємства в умовах розбудови інноваційної економіки: теоретичні та прикладні аспекти»

Науковий керівник – доцент, к.е.н. Омельяненко Т.В.

Склад виконавців: к.е.н., доцент Д.О.Барабась; к.е.н., доцент .А.В.Осокіна; к.т.н., доцент В.М.Соломаха; ст. викладач Н.А.Гарбуз; асистент О.Б.Граждан; асистент А.В.Прохорова, аспірант К.М.Мельник.

Результати досліджень, що містять наукову новизну:

Уточнено поняття та визначено складові конкурентної відмінності підприємства; опрацьована методика аналізу конкурентного контексту корпорації;

Доведено, що глобальні цілі підприємства у сфері підвищення конкурентоспроможності мають розглядатися як детермінуючі імперативи його виробничої стратегії; визначено основні різновиди ринкових конкурентних переваг, бажаних до набуття підприємством, та охарактеризовано відповідні їм типи виробничих стратегій;

Досліджено та узагальнено основні чинники забезпечення якості і конкурентоспроможності продукції підприємств металургійного комплексу України та її регіонів в сучасних ринкових умовах; деталізовано склад комплексу елементів потенціалу підприємств важких галузей промисловості у його внутрішньосистемному аспекті; визначено кількісні значення впливів кожного елементу потенціалу підприємств на їх конкурентоспроможність.

Підтема 6: «Методологічні основи розвитку підсистеми інноваційного менеджменту вітчизняних організацій»

Науковий керівник -  доцент, к.х.н. Гарбуз С.В.

Склад виконавців: старший викладач, к.е.н. Соболєва Т.О., старший викладач Коваленко О.М., старший викладач Афтанділянц В.В.

Результати досліджень, що містять наукову новизну:

уточнено основні принципи та фактори формування організаційної структури підприємства, зорієнтованої на здійснення інноваційної діяльності.

визначено основні види грошової та негрошової винагороди, що мають формувати систему зовнішньої винагороди працівників підприємства й спонукати до підвищення їхньої інноваційної активності;

з’ясовано, що комплексна система винагородження на підприємстві, окрім зовнішньої, повинна включати також різні види внутрішньої винагороди. Саме використання різних видів зовнішньої та внутрішньої винагороди у комплексі дозволить керівництву підприємства підвищити мотивацію працівників (особливо творчої діяльності) до здійснення інноваційної діяльності.

запропоновано використовувати при виборі інноваційно-інвестиційних проектів як на фінансові, так і на не фінансові показники відповідно до концепції Каплана і Нортона. Для інноваційно-інвестиційних проектів розглядають й оцінюють експертним шляхом такі показники як: фінансова вартість, стратегічна вартість, проектні ризики, мотивація менеджерів до здійснення проекту, інтереси різних груп зацікавлених осіб.

рекомендовано здійснювати попередній відбір найбільш економічно ефективного проекту із застосуванням методики КЕА. Квантово-економічний аналіз (КЕА) – це науковий напрямок, основною метою якого є доповнення традиційних методик проведення бізнес-аналізу, фінансового аналізу підприємства і оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів новим підходом до їх виконання. КЕА базується на концепції, що компоненти товар – ринок – підприємство повинні бути сумісними щодо рівня свого розвитку.

визначено зв'язок інноваційної культури та інноваційного розвитку, в тому числі зроблено наголос на її прискорювальну функцію. Розглянуто особливості визначення інноваційної культури. Визначено напрями активізації інноваційних процесів; наголошено на критичному значенні інноваційної культури для розвитку корпорації. Виокремлено та деталізовано інструменти формування інноваційної корпоративної культури

охарактеризовано рівень конкурентоспроможності України за даними Всесвітнього економічного форуму за період 2011-2012 років в динаміці та у порівнянні з іншими країнами світу. Наголошено на сильних та слабких сторонах національної конкурентоспроможності.

Підтема 7: ««Розвиток системи антикризового управління організаціями в умовах інноваційної економіки»»

Науковий керівник – доцент, к.т.н. Пєнкіна Т.Є.

Склад виконавців: ст..викл Оборська С.В.

Результати досліджень, що містять наукову новизну:

Уточнено поняття антикризового управління в сучасних умовах на базі вивчення та узагальнення поглядів вітчизняних і закордонних спеціалістів

Проаналізовано  форми реалізації антикризового управління в економічних системах різного рівня – мікро-, макро-, мега та розглянуто їх особливості у різних секторах економіки в Україні та світі, що викликано новим витком кризи як в світі , так і в окремих господарюючих суб»єктах.

Досліджені особливості основних типів організаційних структур, зорієнтованих на діагностику кризових явищ, формування програм антикризових заходів та процесу їх впровадження;

Проведено дослідження існуючих підходів до розробки системи антикризового управління на підприємствах різних форм власності. Розглянуто сутність, основні принципи та фактори формування організаційної структури за умови підвищення значення антикризового управління;

Світовий досвід доводить доцільність значного оновлення і розширення інструментарію діагностування кризових явищ в економічних системах різного рівня за рахунок використання сучасних методів дослідження, в тому числі інноваційних,нових матричних моделей, економіко-математичних , прогнозних моделей з метою формування дієвої системи попередження кризових явищ та обґрунтування шляхів їх подолання. Підвищенню ефективності антикризового управління значною мірою сприятиме впровадження широкого спектру методів дослідження зовнішнього середовища організацій, наприклад, STEEP – аналіз, оскільки зовнішнє середовище суттєво може нівелювати очікуваний вплив антикризових заходів на стан окремого підприємства.

За результатами здійснюваних протягом 2011 – першої половини 2013 року наукових досліджень: опубліковано 2 монографії обсягом 36, 65 др.арк., опубліковані наукових збірниках та журналах 109 наукових статей (41,95 д.а.),  в тому числі 7 статей у закордонних виданнях (3,13 др.арк.), 98 тез доповідей на наукових конференціях (17,2 д.а.). Загальна кількість публікацій склала 209 публікацій, що за обсягом складає – 95,8 др. арк. В розрахунок на 1 викладача кількість наукових публікацій – 6,74 (3,06 друк. арк.).

За результатами проведеної НДР надані пропозиції:

до Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва,

до Держкомпідприємництва,

до НКЦПФР,

до державної Програми розвитку автомобілебудівної галузі до 2020 р. щодо напрямків реструктуризації автомобілебудівних підприємств,

до плану заходів на виконання «Програми розвитку внутрішнього виробництва», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2012 р. № 1130,

до підприємств та організацій, на базі яких виконувалися дисертації на здобуття кандидата економічних наук.

Результати НДР впроваджено у навчальних процес КНЕУ.

Протягом 2011 – 2012 років кафедрою менеджменту проводилися дослідження за госпрозрахунковою темою  «Розвиток теоретико-методичних засад розбудови інститутів корпоративного управління в умовах інноваційної економіки» (номер державної реєстрації НДР 0111U000291) (керівник теми к.е.н., проф. Шершньова З.Є.), у якій брали участь 6 викладачів кафедри, 3 аспіранти та 4 студенти магістерської програми «Менеджмент корпорацій (АТ)». НДР була присвячена розробці нового підходу до управління корпорацією, а саме - менеджменту, орієнтованого на створення спільної цінності, який дозволяє інтегрувати процеси досягнення соціальних та бізнес-цілей з метою якнайповнішого задоволення інтересів широкого кола стейкхолдерів корпорації. Кафедрою контролювався хід виконання роботи, розглядалися та затверджувалися проміжні звіти. Підготовлений та затверджений підсумковий звіт  ( протокол засідання кафедри менеджменту №5 від 05.12.12 р. ). На експертній раді МОН України звіт отримав високу оцінку.

• Досліджені особливості стратегічного моніторингу середовища функціонування акціонерних товариств, доведено, що доцільним є трактування середовища як “середовища інтересів зацікавлених груп впливу”;
• розглянуті системоутворювальні характеристики стратегічного моніторингу, його вплив на трансформаційні процеси в об’єднаннях корпоративного типу;
• визначені характеристики “ринку корпоративного контролю” та його вплив на діяльність АТ;
• охарактеризовані суб’єкти та об’єкти корпоративного контролю, доведена необхідність їх аналізу у кожному АТ з метою побудови ефективної системи контролю;
• на основі уточнення місця та ролі стратегічного контроллінга, доведена необхідність більш широкого його застосування у діяльності АТ як механізму зворотного зв’язку, за допомогою якого можна прискорити процес управління та отримання необхідної інформації, в тому числі й тієї, що дозволяє забезпечити захист прав акціонерів;
• запропоновані заходи щодо впровадження підсистем стратегічного моніторингу та контроллінгу в АТ;
• доведено, що ці підсистеми є рушійними силами трансформаційних процесів в АТ.
• Розроблено технологічний підхід до управління конкурентними перевагами підприємства через розробку відповідної технології, яка охоплює не лише етап формування конкурентної стратегії, але й етап її реалізації; шляхом рекомбінації елементів традиційного аналітичного інструментарію таких дисциплін, як стратегічне управління, маркетинг, менеджмент тощо, сформовано набір процедур технології управління конкурентними перевагами, що як системна цілісність характеризується новизною;
• доведено, що стрижневим елементом технології управління конкурентними перевагами є розробка стратегії формування конкурентних переваг, навколо якої вибудовуються всі інші складові системи конкурентних стратегій підприємства;
• визначено, що технологія управління конкурентними перевагами повинна бути інтегрованою в систему загального управління підприємством; сформульовано мету, специфічні завдання та основні етапи такої інтеграції для швейного підприємства. Загальна мета запровадження на швейному підприємстві управління конкурентними перевагами полягає в концентрації зусиль представників всіх рівнів внутрішньофірмового менеджменту та рядових працівників у напрямку досягнення компанією довгострокового успіху на ринку; процес інтеграції підсистеми управління конкурентними перевагами в систему загального управління підприємством охоплює шість основних етапів;
• обґрунтовано доцільність і порядок здійснення ряду організаційно-економічних заходів з впровадження на підприємстві інструментарію управління конкурентними перевагами, у т.ч. створення Центру управління конкурентними перевагами, перерозподілу повноважень щодо виконання функцій і підфункцій такого управління;
• доведено, що вагомим елементом інтеграції технології управління конкурентними перевагами у загальну систему управління підприємством виступає перерозподіл повноважень щодо управління конкурентними перевагами між окремими підрозділами та посадовими особами, що спрямований на забезпечення виконання всіх функцій зазначеного управління та уникнення дублювання обов’язків.
• Розроблено методику аналізу якісних параметрів розвитку малих підприємств в Україні. Оцінку якості розвитку малих підприємств за цією методикою пропонується здійснювати на основі: по-перше, міжнародних порівнянь відносних показників рівня розвитку малих підприємств (кількість МП на 10 тис. осіб населення; частки зайнятих на МП у загальній кількості працездатного населення; частки виробленої на МП продукції у загальних обсягах виробництва); по-друге, співставлення показників розвитку малих підприємств за аналогічними показниками всіх суб’єктів підприємницької діяльності в Україні; по-третє, визначення ступеня виконання МП основних їх функцій в структурі національної економіки (формування конкурентного середовища; розв’язання проблем зайнятості населення; активізація інноваційної діяльності);
• проведено розрахунки якісних параметрів розвитку малих підприємств в Україні, які дозволяють зробити такі висновки. Позитивна динаміка кількісних параметрів розвитку МП супроводжується погіршенням якості їх розвитку (уповілнюються темпи зростання кількісних показників; зменшується внесок МП у загальнодержавні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг); збільшується питома вага непрацюючих та збитково працюючих МП). Не зменшується суттєвий (у 3- 4 рази) розрив між Україною та розвиненими країнами за відносними показниками розвитку МП. Погіршуються позиції малих підприємств у порівнянні з іншими суб’єктами підприємницької діяльності в Україні (незважаючи на високу (82 %) частку МП у загальній кількості суб’єктів підприємницької діяльності, на них зайнято лише 20,5 % від загальної чисельності найманих працівників, виробляється тільки 7,6 % від загальних обсягів виробництва продукції);
• досліджено ступінь виконання МП іх основних функцій в структурі національної економіки. На сьогоднішній день МП практично не впливають на формування конкурентного середовища в Україні (за останні роки їх частка в загальнодержавних обсягах виробництва коливається на рівні 6-8 %). Практично призупинився вплив МП на розв’язання проблем зайнятості в Україні (зайнятість на МП знаходиться в межах 18-20% від загальної кількості зайнятих на суб’єктах підприємницької діяльності). Інноваційна активність малих підприємств України знаходиться практично на нульовому рівні;
• за результатами проведеного аналізу якісних параметрів діяльності малих підприємств визначені ключові напрямки активізації їх розвитку – стимулювання виробничих малих підприємств до взаємодії (виробнича кооперація, франчайзинг, субконтракти) з суб’єктами середнього і великого бізнесу, а також створення сприятливих умов для виникнення і розгортання діяльності інноваційних малих підприємств.
• Встановлено вплив управлінського обліку на систему стимулювання керівного складу компанії, а також зв”язок стратегічних цілей компанії і системи стимулювання керівного складу;
• Досліджено вплив нематеріальних факторів на мотиваційний клімат та роль опціонів в стимулюванні керівного складу компанії;
• Уточнено зміст понять “трудові ресурси”, “кадри”, “персонал”, “трудовий потенціал”, “людський ресурс”, “людський капітал”; сформульовано визначення “менеджменту людських ресурсів”; досліджено основні тенденції та напрямки розвитку людських ресурсів корпорації;
• Сформульовано визначення системи управління персоналом корпорації; досліджено складові системи управління персоналом: цілі, принципи, функції, методи, структури, технології, техніки, інформація;
• Розглянуто різні варіанти виконання HR-функції на підприємстві, досліджено стратегічний і тактичний рівень системи управління персоналом;
• Проаналізовано підходи до організації процедур підбору та найму, адаптації та розвитку персоналу; розроблена процедура оцінки ефективності використання робочого часу.
• Проведено дослідження в лабораторних умовах процесів виробництва зернового цукру та одержано сухий зерновий цукор як в лабораторних, так і в промислових умовах; визначено склад зернового цукру (глюкоза, фруктоза, мальтоза) та отримано сертифікат якості ячмінного зернового цукру на основі контрольного аналізу, що виконано Центром оцінки якості сировини та готової продукції Українського національного університету харчових технологій;
• Розроблені технологічні інструкції виробництва екстракту та сухого зернового цукру.

1. Галузеві стандарти вищої освіти. Освітньо – кваліфікаційна програма підготовки магістра за спеціальністю 8.050201 “Менеджмент організацій”, К., Міністерство освіти і науки України, 2003.
2. Стандарт предприятия. Стратегическое управление предприятием и целевое управления. ТО.К2.С2. Учебное пособие. Программа подготовки кадрового резерва на должность руководителей ОП ЗАЭС по управленческим и экономическим дисциплинам. 00. УЦ. СПО. 282.3, (00. УЦ. СПО. Пс. 282.3), Минтопэнерго, ГП “Национальная атомная энергогенерирующая компания «Энергоатом»” ОП Запорожская АЭС, УТЦ, 2003.
3. Стандарт предприятия.  Стратегическое управление предприятием и целевое управления. Руководство инструктора. Программа подготовки кадрового резерва на должность руководителей ОП ЗАЭС по управленческим и экономическим дисциплинам. 00. УЦ. ОП. 149. Минтопэнерго, ГП “Национальная атомная энергогенерирующая компания «Энергоатом»” ОП Запорожская АЭС, УТЦ, 2003.
4. Розроблені методичні матеріали з курсу “Стратегічне планування” для семінарів “Корпоративне управління та діяльність спостережних рад” в межах проекту USAID “Міжнародні стандарти бізнесу та корпоративне управління”.
5. Розроблені макети таблиць для збору первинної інформації щодо основних техніко-економічних показників діяльності АТ; форми анкет для проведення експертного опитування щодо встановлення системи показників стратегічного моніторингу та контроллінгу

 

Аспірантура і докторантура

Захищенні кандидатськи десертації:

1. Щербина О.В. "Формування механізмів реалізації політики державної підтримки малого підприємництва  в   Україні   (на   матеріалах   суб'єктів   малого підприємництва)".  Науковий керівник – к.е.н., доцент Соболь С.М. (захист відбувся в 1999 році).

2. У квітні 2001 року відбувся захист кандидатської дисертації асистента кафедри Пан Л.В. в Інституті економіки НАН України на тему: “Джерела поповнення та ефективність використання оборотних коштів промисловості (на прикладі легкої промисловості України).

3. У вересні 2002 року відбувся захист кандидатської дисертації здобувача кафедри Крайнєва П.П. в Київському національному економічному університеті на тему: “Формування системи управління промисловою власністю”. Науковий керівник: к.е.н., доцент Соболь С.М.

4. У березні 2003 року відбувся захист кандидатської дисертації Ратушниого Ю.М., “Формування систем стратегічного моніторингу середовища функціонування організації”, науковий керівник - к. е. н., доц. Шершньова З.Є.;

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концепції стратегічного моніторингу і обґрунтуванню заходів щодо її реалізації на основі системного аналізу генезису та економічної сутності реакції організації на зміни в середовищі функціонування в системі стратегічного управління.

Найбільш вагомі результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, відображають наступні положення:

• обґрунтовано доцільність і запропоновано використання категорії “стратегічний моніторинг” як комплексної функції стратегічного управління, до складу якої у якісно новому співвідношенні входять дослідження, аналіз, оцінка та прогнозування змін в середовищі організації та формування інформаційної бази реакції організації на ці зміни;
• розроблено концепцію стратегічного моніторингу, яка на відміну від існуючих ініціює зміну складових механізму стратегічного управління організацією;
• теоретично доведено, що комплексна функція стратегічного моніторингу є однією з вихідних для побудови системи стратегічного управління, яка забезпечує своєчасну ефективну реакцію організації на зміни у середовищі функціонування;
• запропоновані методичні підходи щодо організаційного забезпечення виконання функції стратегічного моніторингу;
• уточнено з нових позицій зміст і взаємозв'язок категорій “стратегічний моніторинг”, “стратегічний аналіз”, “середовище функціонування організації”. На відміну від існуючих, запропоновані визначення ґрунтуються не на описовому переліку об'єктів, а на їх змістовних характеристиках;
• дістала подальшого розвитку класифікація методик стратегічного аналізу за ознаками предмету досліджень, що дозволяє використовувати її при виборі змістовних характеристик стратегічного моніторингу на підприємствах;
• обґрунтовано необхідність специфічного сполучення методів експертних оцінок та статистичного аналізу для формування прогнозно-аналітичної моделі, що дозволяє формувати змістовну основу стратегічного моніторингу організації, втілену у певний перелік показників.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового знання з питань стратегічного управління підприємством, в обґрунтуванні передумов ефективного функціонування монопродуктових  підприємств за умов ринкової економки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання викладених наукових положень, узагальнень, методики стратегічного моніторингу гірничо-збагачувальними підприємствами Кривбасу, ДАК “Укррудпром”, виконавчою владою, що задіяна у процесі формування політики розвитку гірничо-збагачувальних підприємств України. Результати дисертаційного дослідження прийняті до апробації у ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (довідка № 52-05/5719 від 13.08.2001) та рекомендовані до впровадження на гірничо-збагачувальних підприємствах Кривбасу ДАК “Укррудпром” (довідка УР 16/1703 від 04.11.2002р.).

5. У грудні 2003 року відбувся захист кандидатських дисертацій аспірантів кафедри Барабася Д.О. на тему: “Управління конкурентними перевагами підприємства”; науковий керівник доц.Омельяненко Т.В. та аспірантки Азьмук Н.П. на тему “Управління процесами розвитку малого бізнесу на регіональному рівні (на прикладі Черкаської області)”; науковий керівник: к.е.н., доцент Соболь С.М.

6. 17 червня 2004 року відбувся захист кандидатської дисертації Хоменко Л.М. на тему “Управління процесами оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств (на прикладі ремонтних  підприємств залізничного транспорту України)”. Основні результати, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, полягають у наступному:

вперше:

• за критерієм якісної основи відтворення розмежовано поняття “оновлення техніко-технологічної бази” та ”відновлення техніко-технологічної бази”. Такий підхід дозволив чітко класифікувати види, форми та напрямки технічного розвитку підприємств і розкрити взаємозв’язок понять “технічний розвиток”, “відтворення”, “інновації”;
• виявлено закономірності технічного оновлення підприємств  в трансформаційній економіці: різке падіння інвестиційної активності на початковому етапі ринкових перетворень; збільшення частки власних коштів суб’єктів господарювання в структурі інвестицій в основний капітал; збільшення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію. Визначено особливості технічного оновлення вітчизняних підприємств, які обумовлені специфікою державної інвестиційної, амортизаційної та податкової політики, а також впливом специфічних галузевих факторів;

удосконалено:

• систему управління технічним оновленням організаційно об’єднаних ремонтних підприємств залізничного транспорту України стосовно використання переваг, пов’язаних з отриманням синергічного ефекту;
• методику прогнозування потреби в оновленні парку пасажирських вагонів, яка на відміну від існуючої дозволяє врахувати не тільки екстраполяційні тенденції, але і зміни у стратегії здійснення пасажирських перевезень;

дістало подальшого розвитку:

• концептуальні засади управління оновленням техніко-технологічної бази промислових підприємств, в основу яких покладено визначені закономірності та особливості цих процесів в трансформаційній економіці України;
• методичний інструментарій рейтингової оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Запропонована методика визначення рейтингу ремонтних підприємств залізничного транспорту дозволяє визначати інвестиційні пріоритети при розподілі фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел на технічне оновлення зазначених підприємств. 

 

7. 10 квітня 2006 року відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук асистента кафедри менеджменту Черпак А.Є. на тему «Розвиток корпоративного контролю в умовах трансформації економіки» за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

• розроблено принципи корпоративного контролю як похідні від принципів корпоративного управління;
• обґрунтовано об’єктивну необхідність виокремлення коаліційного типу корпоративного контролю, характерного для сучасного етапу трансформації економіки України;
• запропоновано комплексний підхід до вдосконалення системи корпоративного контролю в АТ як теоретичної бази його розвитку, зокрема, адаптації до умов трансформації економіки, що базується на застосуванні інструментарію мінімізації інсайдерської ренти;

дістали подальшого розвитку:

• визначення поняття «корпоративного контролю» як функції корпоративного управління та поняття «інсайдерської ренти»;
• класифікація суб’єктів і об’єктів корпоративного контролю та критерії розподілу АТ за моделями корпоративного контролю;
• ідентифікація джерел формування та ознак інсайдерської ренти;
• основні функції корпоративного секретаря АТ;

удосконалено:

• інструментарій аналізу поведінки суб’єктів корпоративного контролю спрямований на мінімізацію інсайдерської ренти;
• системні елементи корпоративного контролю на основі урахування суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків.

Практичне значення одержаних результатів.Практичну значущість дослідження щодо запровадження механізму вдосконалення системи КК, захисту прав дрібних акціонерів, запобігання стягненню ІР, застосування для цього інструменту стратегічного бюджетування підтверджено результатами їх використання у діяльності підприємств: ВАТ „Харцизький трубний завод”, м.Харцизьк Донецької області (довідка № 5.1-3/219 від 26.01.2004 р.), ВАТ „Івано-Франківська харчосмакова фабрика” (довідка №2676 від 22.04.2005 р.), ВАТ „Трібо”, м.Біла Церква Київської області (довідка №358 від 25.05.2005 р.), а також у навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні дисципліни «Управління корпораціями (АТ)» (довідка від 06.09.2005 р.)

8. 16 березня 2006 року було захищено кандидатську дисертацію старшим викладачем кафедри менеджменту Гарафоновою О.І. на тему «Організаційний механізм реструктуризації інтегрованих корпоративних структур».

В рамках дослідження даної наукової теми та захисту кандидатської дисертаційної роботи нами були одержані наукові результати, отримані особисто автором, що полягали в обґрунтуванні концепції формування ІКС на основі організаційного механізму реструктуризації, у тому числі:

вперше:

• обґрунтовано концептуальну модель формування організаційного механізму реструктуризації ІКС на підставі поєднання процесів реструктуризації та принципів TQM, а також визначено поняття «організаційний механізм реструктуризації ІКС»;
• розроблено класифікацію видів інтегрованих корпоративних структур, яка ґрунтується на розмежуванні понять «види інтегрованих корпоративних структур» та «організаційні форми інтеграції»;
• запропоновано визначення поняття «інтегрована корпоративна структура», яке, на відміну від існуючих, в основу яких покладені правові аспекти, спирається на економічну сутність категорій «інтеграція», «корпорація», «структура»;

удосконалено:

• поняття «реструктуризація підприємств», що дозволило чітко розмежувати та встановити взаємозв’язки між категоріями «реорганізація», «реінжиніринг», «реформування» та «реструктуризація». Відповідно до запропонованого підходу поняття «реформування» є найбільш широким і використовується для характеристики трансформаційних процесів виду діяльності або сектору національної економіки; поняття «реструктуризація» стосується окремих об’єктів (підприємства, інтегрованої корпоративної структури тощо); «реінжиніринг» та «реорганізація» – це основні напрямки реструктуризації підприємства;
• методичний інструментарій проведення діагностики інтегрованої корпоративної структури, що ґрунтується на результатах організаційного і фінансового аналізу з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього середовища корпоративної структури;
• алгоритм процесу реструктуризації підприємства у складі ІКС, який охоплює повну діагностику підприємства; визначення мети реструктуризації та розробку на основі цього програми дій; реалізацію даних програмних дій, а також оцінку результатів проведених заходів;

дістали подальшого розвитку:

• класифікація видів реструктуризації з урахуванням специфіки розвитку корпоративного сектору України, яка, на відміну від запропонованих в літературі, доповнена наступними ознаками: сутність основних сфер діяльності, напрямки проведення;
• процесний підхід до побудови організаційного механізму реструктуризації ІКС, що включає всі вимоги TQM. Такий підхід уможливлює орієнтування системи управління ІКС на вирішення пріоритетних проблем корпоративного сектору України.

 

9. У 2008 році була захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Хименко С.М. на тему «Управління конфліктами інтересів у процесі функціонування акціонерного товариства (на прикладі ГЗК Криворізького залізорудного басейну)» за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності),

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано методичні підходи до розрахунку потенціалу конфліктності стейкхолдера як його здатності до генерування конфліктної ситуації на основі врахування розмаїття та цілісності його інтересів, автономії стейкхолдера, а також співвідношення внесків і стимулів, які він отримує від АТ;

- визначено принципи управління конфліктами інтересів як похідні від принципів корпоративного управління та загальних методологічних підходів до управління поведінковими конфліктами;

удосконалено:

- структуризацію механізмів управління конфліктами інтересів з урахуванням особливостей становлення перехідної моделі корпоративного управління, специфічних особливостей національної та корпоративної культури, а також їх прояву у ГЗК Кривбасу;

- теоретико-методичні засади управління конфліктами інтересів, зокрема, визначено базові елементи системи управління конфліктами інтересів у ГЗК Кривбасу, уточнено її цілі та об’єкти, конкретизовано функції, структуровані механізми та процеси, а також удосконалено інформаційно-змістовне наповнення фільтруючих функцій підсистеми моніторингу конфліктів інтересів (через запровадження інформаційного, культурного, владного, фінансового фільтрів для профілактики деструктивних наслідків розвитку конфліктів інтересів);

дістали подальшого розвитку:

  - класифікаційні ознаки конфліктів інтересів на основі виокремлення таких з них, як механізм формування, можливість прогнозування, ступінь прояву, часові параметри наслідків, динаміка розвитку, характер руйнівного впливу на АТ, місце формування у середовищі, ступінь керованості процесу розгортання, характер прояву, наслідки впливу на АТ;

- методика побудови за мережевим принципом підсистеми стратегічного моніторингу конфліктів інтересів як основи для реагування за слабкими сигналами; базові положення організаційного оформлення мережі з управління конфліктами інтересів і типологія функцій медіатора-контролера як координатора системи управління конфліктами інтересів в АТ.

Практичне значення одержаних результатів.Практична значущість дослідження щодо формування та удосконалення механізмів узгодження конфліктних інтересів суб’єктів корпоративних відносин підтверджена результатами їх використання у діяльності підприємств: ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (довідка №7406/02 від 29.12.2006) та ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (довідка №20986/1 від 25.12.2006), ТОВ “Метінвест Холдинг” (довідка №01/201-3.2 від 17.01.2008), а також у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Управління корпораціями (АТ)» (довідка від 22.11.2007 р.)

 

10. Соболєва Т.О. 

Дисертація на тему: «Управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)» спеціальності 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами. Захищено 22.05.2008р. Науковий ступінь кандидата економічних наук присуджено 03.12.2008р.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

• розроблено методику комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства, яка на відміну від існуючих передбачає здійснення загальної діагностики та проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу, що дозволяє отримати узагальнені результати оцінки, співставні для різних підприємств, а також визначити відповідність інноваційного потенціалу підприємства вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту;
• розроблено матрицю профілю інноваційного потенціалу підприємства, яка дозволяє виділити зону реалізованого, зону сформованого, але не реалізованого та зону розвитку інноваційного потенціалу підприємства і слугує інструментом обґрунтування вибору пріоритетних напрямків його формування та реалізації;

удосконалено:

• визначення категорії «інновація», яку пропонується трактувати, як новину, впроваджену у практику або реалізовану на ринку в результаті процесу створення, розробки та комерціалізації нового продукту, технології, методу або процесу, з метою більш повного задоволення потреб споживачів, що комплексно враховує принципи як об’єктного, так і процесного підходів до її визначення;
• поняття «інноваційний потенціал підприємства», яке визначається як здатність створювати і (або) впроваджувати інновації шляхом залучення та ефективного управління інноваційними складовими науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового та фінансового потенціалів для реалізації інноваційних цілей підприємства, що дозволило врахувати якісну та структурну характеристики зазначеного поняття з наголосом на його управлінській складовій;

дістали подальшого розвитку:

• класифікація інновацій шляхом виділення таких ознак, як форма втілення (інформаційні, матеріальні та інформаційно-матеріальні); роль у реалізації місії підприємства (основні та забезпечувальні); рівень інноваційних перетворень у продукції на підприємстві (нова продукція з незначними модифікаціями ринкового спрямування; нова продукція із суттєво покращеними параметрами; нова для підприємства, але існуюча на національному ринку продукція; нова для підприємства та національної економіки продукція, але існуюча на світовому ринку; принципово нова продукція з неіснуючими аналогами на світовому ринку);
• модель впливу екзо- та ендогенних факторів на процеси формування та реалізації інноваційного потенціалу підприємства, в якій зазначені фактори згруповані й систематизовані з урахуванням спрямованості та послідовності їх впливу.

Практичне значення одержаних результатівполягає в тому, що вони слугують базою подальших теоретичних і прикладних досліджень управління інноваційним потенціалом підприємства, а також використовуються у практиці управління інноваційною діяльністю на фармацевтичних підприємствах: ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика» («Тернофарм») (довідка № 10/760 від 14.11.2007р.); ТОВ «ФармаСтарт» (довідка № 521 від 25.10.2007р.); НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» («БХФЗ») (довідка № 382/8 від 20.11.2007р.), а також в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Інноваційний менеджмент» (довідка від 23 жовтня 2007р.).

11. 07.12.11 відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук асистента кафедри менеджменту Ліфінцева Д.С. на тему «Вдосконалення використання організаційно – економічних важелів формування корпоративної культури організації» за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), який отримав диплом кандидата економічних наук у червні 2012 року.

12. 12.12.12 відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук аспірантки Лазаренко Ю.О. на тему «Управління активізацією інноваційної діяльності малих підприємств» за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), яка отримала диплом кандидата економічних наук у червні 2013 року.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

• розроблено методичний підхід до оцінювання рівня інноваційної активності малого підприємства, згідно якого ознакову множину інтегрального показника рівня його інноваційної активності формують три складові: ресурсна (визначає рівень використання наявних інноваційних ресурсів підприємства), результативна (характеризує рівень ефективності його інноваційної діяльності) та управлінська (відображує рівень якості інноваційного менеджменту підприємства) у зіставленні із середніми значеннями аналогічних складових за досліджуваною сукупністю малих підприємств;

удосконалено:

• індикативну базу оцінки рівня ефективності управління інноваційною діяльністю малого підприємства (запропоновано перелік якісних параметрів реалізації функцій планування, організації, мотивації та контролю інноваційної діяльності на підприємстві);
• підсистему управління інноваційною діяльністю малого підприємства на основі її структуризації за об’єктами управлінського впливу (управління інноваційним проектом, управління інноваційним процесом, управління інноваційним розвитком);
• теоретико-методичні засади групування малих підприємств за рівнем інтегрального показника їх інноваційної активності («інноваційні лідери», «інноваційні послідовники», «інноваційні аутсайдери»), що дає змогу обґрунтувати напрямки активізації інноваційної діяльності для кожної з виокремлених груп підприємств;

набуло подальшого розвитку:

• понятійно-категоріальний апарат інноваційного менеджменту, уточнено зміст економічної категорії «інноваційна активність підприємства» та встановлено її взаємозв’язок із такими спорідненими категоріями, як «інноваційний потенціал підприємства», «інноваційна діяльність підприємства» та «активізація інноваційної діяльності», запропоноване авторське визначення категорії «інноваційна активність» як характеристики підприємства, що передбачає посилений рівень інноваційної діяльності у порівнянні із середнім значенням цього показника за досліджуваною сукупністю підприємств;
• класифікація методичних підходів до оцінювання рівня інноваційної активності підприємства: існуючі підходи (ресурсний, результативний, підхід до оцінки інноваційної активності як конкурентної сили підприємства) доповнено підходом до оцінки інноваційної активності із урахуванням управлінської складової;
• підходи до порівняльного аналізу рівня інноваційної активності вітчизняних малих підприємств та малих підприємств країн Європейського Союзу.

Практичне значення одержаних результатів.Запропонований методичний підхід до оцінки рівня інноваційної активності малих підприємств доведено до рівня практичних рекомендацій, які використано вітчизняними малими підприємствами з метою підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю за окремими складовими – ресурсною, результативною і управлінською. Прикладне значення розробок підтверджується також їх впровадженням у діяльність ТОВ «ДІК», де використано пропозиції щодо удосконалення підсистеми управління інноваційною діяльністю (довідка № 04-9/128 від 23.05.2012 р.), ТОВ «Альфафарм», де впроваджено комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня ефективності інноваційного менеджменту (довідка № 01-16/07 від 16.07.2012 р.), прикладні аспекти методики оцінки рівня інноваційної активності малих підприємств, розроблені на базі дисертаційної роботи, використано Українським фондом підтримки підприємництва у ході проведення загальнонаціонального моніторингу реакції підприємців на умови ведення господарської діяльності (довідка № 2-2/682 від 10.04.2012 р.). Одержані теоретичні результати дослідження також використовуються у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні навчальної дисципліни «Управління фірмою малого бізнесу» на магістерській програмі «Менеджмент малого бізнесу» (довідка від 19.06.2012 р.).

 

15. 28 жовтня 2015  року відбувся захист кандидатської дисертації Данилюка В.О. на тему: "Управління технічним розвитком підприємства на стратегічних засадах".

Наукова новизна одержаних результатів. Отриманів процесі дослідження результати в сукупності вирішують актуальне науково-практичне завдання, яке полягає в дослідженні теоретичних і розробці прикладних положень щодо удосконалення управління технічним розвитком вітчизняних підприємств на стратегічних засадах. Ключові положення, що визначають наукову новизну результатів дисертаційної роботи і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

-       удосконалено методологію формування стратегічних засад технічного розвитку підприємства, яка, на відміну від існуючих, дає можливість упорядкувати етапи розробки даної стратегії і зумовлює подальше підвищення ефективності роботи підприємства;

удосконалено:

-       функціональну складову системи управління технічним розвитком підприємства в частині виокремлення ряду спеціальних функцій, таких як планування такого розвитку, стандартизація норм і параметрів виробничих процесів, формування та вдосконалення системи технічної підготовки виробництва, організації виробництва та системи управління підприємством; організація матеріально-технічного забезпечення розвитку виробництва; фінансування капітальних вкладень виробничо-технічного призначення і визначення функціональних підсистем, які їх реалізують, що дає змогу визначити взаємозв’язки між структурними підрозділами в процесі технічного розвитку;

-       послідовність етапів управління технічним розвитком підприємства в частині її доповнення процесом вибору форми технічного розвитку, що дає можливість визначити найефективніший стратегічний напрямок діяльності підприємства та застосовувати відповідні  механізми адаптації й реалізації стратегії технічного розвитку для досягнення його цілей;

-       систему оціночних показників технічного рівня підприємства, що, на відміну від існуючої, дозволяє за допомогою методу головних компонент та на основі показника Пфтр(), інтегрального показника технічного рівня підприємства та коефіцієнта використання виробничої потужності більш обґрунтовано здійснювати вибір стратегії технічного розвитку підприємства;

дістали подальшого розвитку:

-       понятійно-категоріальний апарат управління технічним розвитком, в частині доповнення поняття «стратегія технічного розвитку», яка, на відміну від існуючих, трактується як забезпечувальна стратегія ресурсного типу, що сприяє стійкому закріпленню підприємства в обраному ним бізнес-напрямі за допомогою отримання нових або підтримці існуючих кількісно-якісних характеристик технічної системи і спрямована на досягнення цілей підприємства шляхом утримання наявного або поліпшення його технічного рівня;

-       методи оцінювання технічного рівня підприємства на основі інтегрального показника, який, на відміну від існуючих,  розраховується на основі окремих показників технічного рівня і методу головних компонент, що дає змогу більш точно визначити вагу кожного окремого показника;

-       класифікація форм технічного розвитку, яка, на відміну від існуючих, передбачає включення до її складу технологічних проривів, як процесу або сукупності процесів у рамках революційного типу розвитку, які у сукупності призводять до докорінних змін у технології та організації виробництва промислового підприємства;

-       типологія стратегій технічного розвитку в частині співвідношення виробничих стратегій і стратегій технічного розвитку за видом конкурентних переваг підприємства та періодом функціонування виробництва, що уможливлює вибір такої стратегії, виходячи з вимог виробничої системи підприємства.

Практичне значення одержаних результатів.Запропонований методичний підхід до вибору стратегії технічного розвитку підприємства доведено до рівня практичних рекомендацій, які використано вітчизняними підприємствами з метою підвищення ефективності управління їх технічним розвитком на стратегічних засадах. Прикладне значення розробок підтверджується їх упровадженням у діяльність ПАТ «Смілянський машинобудівний завод», де використано механізми формування і реалізації стратегії технічного розвитку (довідка № 814 від 03.09.2014р.), ТОВ «Кам'янський машинобудівний завод» (довідка № 732 від 05.09.2014р.) та Виконавчим комітетом Смілянської міської ради при розробці Програми економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2015 рік, де впроваджено комплекс заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня підприємств області (довідка № 283/01-01-13 від 17.10.2014 р.).

 

Станом на 1 грудня 2015 року на кафедрі ведеться підготовка  3 кандидатських та  1 докторської дисертацій.

Теми дисертацій, що виконуються на кафедрі:

• «Формування сценаріїв розвитку та подолання кризових явищ у діяльності підприємств на основі синергетичного підходу»;

• «Управління поведінкою промислових підприємств на ринку корпоративного контролю»;

• «Управління розвитком корпоративної соціальної відповідальності (на прикладі ГЗК Кривбасу);

• «Формування системи управління організаційним розвитком підприємств на основі стратегічного підходу»;

• «Організаційно-економічні механізми створення та розвитку соціальних підприємств в Україні»

• «Управління змінами конкурентних позицій підприємства на локальному та регіональному ринках»;

• «Управління підвищенням операційної ефективності підприємства».

Тематика докторських дисертацій, що виконуються на кафедрі:

• Черпак А.Є. «Корпоративне управління як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств» (науковий консультант:  доктор екон. наук, професор кафедри економіки підприємств КНЕУ ім.В.Гетьмана О.Б.Бутнік-Сіверський) за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами  (за видами  економічної діяльності)

Наукові конференції

У листопаді – грудні 2005 року кафедра менеджменту провела Міжнародну науково – практична конференція «Інноваційні процеси в управлінні сучасними організаціями в постіндустріальній економіці». Робота конференцій проводилася у 4 –х секціях:

Секція 1. «Проблеми управління організаціями в постіндустріальній економіці: необхідність інноваційного підходу» - керівники секції Соболь С.М. та Багацький В.М.;

Секція 2. «Інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств» - керівники секції – Омельяненко Т.В. та Барабась Д.О.;

Секція 3. «Управління інноваційною діяльністю суб’єктів господарювання» - керівники Гарбуз С.В. та Пєнкіна Т.Є.

Секція ;. «Стратегічний розвиток соціально – економічних систем» - керівники Шершньова З.Є. та Володбкіна М.В.

У роботі конференції взяли участь 49 учасників з України, Росії та Молдови. За результатами конференції виданий збірник тез кращих доповідей обсягом 5,1 друк.арк.

9 – 10 листопада 2011 року кафедрою проведена Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених і студентів «Корпоративне управління: сучасні тенденції розвитку та проблеми впровадження в Україні»

2-3 лютого 2012 року кафедрою проведено І Міжнародну науково-практичну конференцію "Стратегічні імперативи сучасного менеджменту".

22-23 травня 2014 р. ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Стратегічні імперативи сучасного менеджменту".

Круглі столи

Науково-методичний семінар

30 жовтня 2013р. проведений науково-методичний семінар на тему "Написання магістерської дипломної роботи"

Студентська наука

На кафедрі менеджменту велика увага приділяється організації наукової роботи студентів, до якої залучається більше 70%. За звітний період перелік публікацій спільно з студентами складає більше 10 позицій.

Регулярно проводять наукові студентські конференції, внутрішньо вузівські тури олімпіад з менеджменту та конкурсів наукових студентських робіт, які є основою для відбору найкращих студентів та наукових робіт. Такий підхід знаходить вираз у таких результатах.

Так, на щорічному Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук, який щорічно проводить за наказами МОН України  НМК з напряму «Менеджмент і адміністрування», студенти, що навчаються на кафедрі менеджменту регулярно отримують призові місця:

2010 рік:

 Козлюк Л.О. нагороджена дипломом І ступеня;(науковий керівник – доц.. Силантьєв СєОє)

Процюк І.В. нагороджений дипломом І ступеня;(науковий керівник – доц.. Черпак А.Є.)

Москвін Б.Ю. нагороджений дипломом ІІ ступеня;;(науковий керівник – доц.. Черпак А.Є.)

2011 рік:

Гутніков Р.В. нагороджений дипломом І ступеня;(науковий керівник – проф.. Шершньова З.Є.)

Іванов О.В. нагороджений дипломом ІІ ступеня;;(науковий керівник – доц.. Черпак А.Є.)

2012 рік- Данченко С.Г.  нагороджена дипломом ІІ ступеня;(науковий керівник – доц.. Черпак А.Є.)

2013 рік-  Сорока О.І. .  нагороджена дипломом ІІІ ступеня;(науковий керівник – доц.. Гарафорнова О.І..)

На щорічній Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальності «Менеджмент організацій» серед студентів магістерського та бакалаврського рівня навчання:

2001 рік:

Гарафонова О. - нагороджена дипломом І ступеня.

Черній М. - нагороджена дипломом ІІ ступеня.

Гойжевська Н - нагороджена дипломом ІІІ ступеня

2002 рік:

Лінoвицька С. - нагороджена дипломом ІІ ступеня

Красножон О. – виборов VІ місце

2003 рік:

Таранченко З. - нагороджена дипломом І ступеня

Чичкан Ю. - .нагороджена дипломом ІІІ ступеня

2009 рік:

Глушич С.В. (рівень «магістр») – нагороджена дипломом І ступеня.

2010 рік:

Іванов О.В.(рівень «бакалавр») – нагороджений дипломом І ступеня.

2011 рік:

Іванов О.В.(рівень «магістр») – нагороджений дипломом І ступеня.

2012 рік:

Данченко С.Г.  (рівень «магістр») – нагороджена дипломом ІІІ ступеня.

Шадура К.Ф.(рівень «бакалавр») – нагороджена дипломом ІІІ ступеня.

2013 рік:

Маньковська М.С. (рівень бакалавр) -  нагороджена дипломом ІІІ ступеня

2014 рік:

Островський Я. (рівень магістр) - І місце,  нагороджений дипломом 1-го ступеня.

Герасименко Г. (рівень бакалавр) - І місце.

 

23-27 жовтня 2013 року Санкт-Петербурзькому державному економічному університеті (Російська Федерація) відбулася ХХІV Міжнародна студентська Олімпіада «Підприємництво та менеджмент», у якій змагалися більш ніж 400 студентів із 65 ВНЗ різних країн. 3 студенти КНЕУ приймали участь в Олімпіаді за секціями «Виробничий менеджмент» і «Менеджмент організації». У секції «Менеджмент організації» студентка Маньковська М.С. виборола І місце серед 5 фіналістів у третьому вирішальному конкурсі та ІІ місце за загальним сумарним підсумком по Секції. Загалом, студенти КНЕУ, що навчаються на кафедрі менеджменту отримали 4 сертифікати, 2 дипломи та 2 нагороди у різних номінаціях.

Конкурси дипломних робіт:

1.На конкурсі дипломних робіт 2002 року –  магістерська дипломна робота Гарафонової О.І., виконана  на тему «Формування організаційно – економічних умов для впровадження системи управління якістю на прикладі ВАТ «Нікопольський завод трубо трубопровідної арматури» - науковий керівник – доц. Вакуленко А.В. отримала ІІІ місце.

2. На конкурсі дипломних робіт 2003 року магістерська дипломна робота Черниша М.О., виконана на тему «Оптимізація бізнес – процесів в АТ на основі впровадження корпоративних інформаційних систем управління (на прикладі ВАТ «СОВ Гавань»)» науковий керівник доц. Шершньова З.Є.– отримала І місце

3. У жовтні 2005 року на базі Житомирського державного технологічного університету під керівництвом НМК з напряму «Менеджмент промислових підприємств» проводився Всеукраїнський конкурс дипломних робіт. На конкурс були представлені 3 магістерські дипломні роботи:

• Іщенко О.М.на тему «Управління ефективністю діяльності АТ» - науковий керівник доц. Багацький В.М., яка отримала ІІ місце;
• Бородавченко К.В. «Управління виробничим потенціалом АТ» - науковий керівник доц. Пєнкіна Т.Є. – отримала подяку експертної комісії;
• Карван О.Й. «Управління процесами диверсифікації діяльності малого підприємства» - науковий керівник Щербина О.В. - отримала подяку експертної комісії.

 

4. Відповідно до Положення про конкурс дипломних робіт з менеджменту, затвердженого Президією НМК 16.03.2006 року (протокол №19), для проведення УІ Всеукраїнського конкурсу дипломних робіт студентів – випускників 12 – 13 жовтня 2006 року кафедрою менеджменту було рекомендовано до участі у конкурсі наступні магістерські дипломні роботи (протокол засідання кафедри менеджменту №1 від 30.08.06):

- Свінтезельської Юлії Олександрівнина тему: «Обґрунтування форм інтеграції АТ», науковий керівник Шершньова З.Є. – зайняла І місце у конкурсі дипломних робіт.

-Данільченко Оксани Іванівни на тему: «Обґрунтування створення інтегрованої корпоративної структури», науковий керівник Гарафонова О.І.- отримана подяка Президії НМК з менеджменту;

-Кузьменкової Марини Олександрівни на тему: «Управління товарними запасами малого підприємства», науковий керівник Щербина О.В..- отримана подяка Президії НМК з менеджменту;

4. Відповідно до Положення про конкурс дипломних робіт з менеджменту, затвердженого Президією НМК 16.03.2006 року (протокол №21 від 08.05.07 р.), 25-26 вересня 2008 року у м. Хмельницький відбувся УІІІ Всеукраїнський конкурс випускних, дипломних та магістерських робіт (проектів) студентів 2007/2008 навчального року із галузі знань «Менеджмент і адміністрування» за номінацією «Менеджмент у виробничій сфері». Магістерська дипломна робота Галазюка Максима Олександровича, виконана на тему: «Управління процесами реорганізації системи управління в АТ» під керівництвом канд.екон.наук, доцента кафедри менеджменту Черпак Антоніни Євгенівни зайняла ІІ місце в Україні (диплом від 26.09.2008 року). З 2009 року конкурси дипломних робіт не проводяться.

 

На Щорічному Всеукраїнському конкурсі бізнес – планів, що проводився у 2001 році Бузовський О.В. отримав ІІ місце та стипендію Президента України.

На ІV Всеукраїнській студентів, аспірантів та молодих вчених «В2В «Маркетинг», що проводилася у 2010 році на базі НТТУ «КПІ» отримали ІІІ місце у кейс – змаганнях студенти Вакалюк С., Глодік О., Гутік О., Іванов О., Клозко К.

У межах Національного конкурсу бізнес – кейсів з корпоративної соціальної відповідальності за 2010 рік зайняли І місце студенти Іванов О.В., Науменко І.В., Фальковська С.О., Яцишен Д.А., Ва калюк С.П.

У 2014 році кафедрою менеджменту було ініційовано і проведено Всеукраїнську студентську Інтернет-конференцію «Удосконалення управління організаціями в умовах інноваційної економіки», участь у якій прийняли близько 60 студентів з різних факультетів КНЕУ (під науковим керівництвом викладачів кафедри), інших ВНЗ Києва та України.

Доповіді були представлені у 7 секціях: Секція 1. Управління інноваційною діяльністю організації (керівник – проф. Соболь С.М.). Секція 2. Стратегічне управління інноваційним розвитком організацій (керівник – проф. Шершньова З.Є.). Секція 3. Управління корпораціями в умовах інноваційної економіки (керівник – доц. Багацький В.М.). Секція 4. Управління знаннями в організації як складова формування організаційної культури (керівник – доц. Бутенко Н.Ю.). Секція 5. Конкурентоспроможність підприємства в умовах розбудови інноваційної економіки: теоретичні і прикладні аспекти (керівник – доц. Омеляненко Т.В.). Секція 6. Інноваційний менеджмент вітчизняних організацій (керівник – доц. Гарбуз С.В.). Секція 7. Антикризове управління організаціями в умовах інноваційної економіки (керівник – доц. Пєнкіна Т.Є.).

На виконання наказу ректора кафедрою менеджменту було забезпечено підготовку доповідей студентів та роботу секції «Проблеми підвищення ефективності управління вітчизняними організаціями» на 81-й науковій конференції студентів «Соціально-економічні перспективи України у ХХІ століття».

У роботі прийняли участь студенти факультетів економіки та управління, міжнародної економіки, маркетингу і управління персоналом.

Викладачі кафедри менеджменту традиційно активно здійснювали керівництво науковою роботою студентів КНЕУ. Зокрема, група студентів під керівництвом доц. Силантьєва С.О. прийняла участь у конкурсі студентських стартапів у Канаді і отримала ряд відзнак на міжнародному рівні:

1. К. Береснєва, Ю. Корнієнко. Назва проекту : "Era of total robotization", Посилання на проект: http://www.virtualsciencefair.org/2014/bere14k.

Відзнака: Почесна Грамота.

2. В. Жуков, Є.Вербицький, К. Осіпенко. Назва проекту : "Fast act reactive power compensator". Посилання на проект: www.virtualsciencefair.org/2014/zhui14v

Відзнака: Почесна Грамота.

3. Є. Пічкалов, А. Моргун, Д. Гонтарєв. Назва проекту :"Control System for Stepper Motors". Посилання на проект: www.virtualsciencefair.org/2014/pich14l

Відзнака: Почесна Грамота.

У 2014 році студенти кафедри прийняли активну участь у V Всеросійській наково-практичній конференції молодих вчених і студентів «Социально-экономическое развитие сферы сервиса в регионе» (травень 2014 року) на базі філії ФГБОУ ВПО «Санкт-Петербургский государственный экономический университет» у м. Сиктивкар Республіки Комі, РФ. За підсумками конференції опубліковано 14 наукових праць студентів. Керівництво роботами студентів здійснювали проф. Шершньова З.Є., доц. Бутенко Н.Ю., доц. Соболєва Т.О., доц. Соломаха В.М., доц. Осокіна А.В., доц. Гарбуз С.В., ас. Граждан О.Б.

У 2015 році на виконання наказу ректора кафедрою менеджменту було забезпечено підготовку 60 доповідей студентів та роботу 3 секцій на 82-й науковій конференції студентів «Соціально-економічні перспективи України у ХХІ століття». 

Загалом, кафедра менеджменту залучила до наукової і творчої діяльності близько 80 студентів, протягом року активно проводилась робота, спрямована на розвиток наукового потенціалу студентської молоді.