Факультет економiки та управлiння

Міжкафедральний науково-методичний семінар “Українська держава та громадянське суспільство: нові виклики” 15 грудня 2014 року15 Грудня 2014р.

15 грудня 2014 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбувся Міжкафедральний науково-методичний семінар  «Українська держава та громадянське суспільство: нові виклики», організатором якого стала кафедра макроекономіки та державного управління.

 

У роботі семінару взяли участь керівники та викладачі кафедр університету:

  • макроекономіки та державного управління;
  • управління персоналом та економіки праці;
  • теорії та історії держави і права;
  • політології та соціології;
  • політичної історії;
  • а також викладачі кафедр політичної економії факультетів управління і управління персоналом і маркетингу  та філософії.

Модератором засідання семінару виступив завідувач кафедри макроекономіки та державного управління д.е.н., професор Іван Йосипович Малий.

 

Доповіді учасників семінару розпочав д.е.н., професор, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці, проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Анатолій Михайлович Колот. У своїй доповіді «Еволюція ролі держави та інструментарію її впливу на розвиток соціально-трудової сфери» він наголосив на необхідності виокремлення сучасних загальносвітових тенденцій еволюції ролі держави у царині соціально-економічного розвитку країни. Це дасть змогу порівняти траєкторії розвитку подій в Україні та світі, зрозуміти, що знаходиться «за кадром» цих тенденцій, яка їх природа, та пояснити чим обумовлене неспівпадання вітчизняних та домінуючих загальносвітових тенденцій.

 

А.М. Колот як економіст та вчений наголосив, що для того, щоб жити краще, необхідно, перш за все, навчитися думати інакше. Нові соціально-економічні обставини потребують переосмислення ролі державного регулювання економіки за сучасних умов, оновленого розуміння соціальної зумовленості, масштабності, якісного ускладнення державного управління. Маємо усвідомлювати, що держава – єдиний політичний і правовий суб’єкт, який володіє широким спектром владних повноважень щодо захисту внутрішнього ринку в контексті зростання відкритості національної економіки та глобалізації світової економіки, підтримки вітчизняних товаровиробників і стимулювання зростання конкурентоздатності своєї економіки, створення умов для забезпечення соціальної динаміки.

 

 

Політично актуальним та провокаційним став виступ завідувач кафедри політології та соціології д.п.н., професора Смолянюка Володимира Федоровича на тему «Мілітарні можливості громадянського суспільства: ренесанс на демократичній основі». Він відзначив, що останні події в Україні, пов’язані з «революцією гідності»  та війною на сході  країни яскраво засвідчують процес активного розвитку громадянського суспільства. Його  основними проявами на сьогодні є: готовність людей віддати життя за незалежність країни, яке продемонстрували герої «небесної сотні», створення зусиллями громадян низки воєнних батальйонів та сил територіальної оборони, відродження козацтва, волонтерство, українська діаспора, партизанські загони на сході країни, а також участь представників громадянського суспільства у процесі мирних договорів та підписання ними у вересні 2014 року Мінських домовленостей про тимчасове перемир’я. 

 

 

В.Ф. Смолянюк звернув увагу учасників семінару на потужний опір громадянського активу України реалізації амбітних планів В.В. Путіна щодо створення Новоросії. За його словами «…Путін зламав зуби об громадянське суспільство України… Те, що не зробила держава, зробили звичайні люди». Поряд з цим вчений відзначив, що Україна потерпіла воєнне фіаско, втративши частину території – Крим, оскільки  не була готова до такого розвитку подій та наголосив, що сьогодні потрібно відійти від застарілої концепції воєнної організації держави та сформувати сектор громадянської безпеки.

 

Завідувач кафедри політичної історії д.п.н., професор Дудко Ірина Дмитрівна у своїй доповіді «Консолідація громадянського суспільства України в контексті євроатлантичних інтеграційних орієнтирів: виклики сьогодення» визначила основні ознаки громадянського суспільства, що дало змогу твердити про існування в країні громадянського суспільства і водночас невідповідність його проявів класичному тлумаченню. Серед нових параметрів громадянського суспільства доповідач відзначила готовність громадян (через прямі дії: майдан, акції протесту, інколи силовий вплив) виявляти себе як активний чинник політичного процесу і, таким чином впливати на систему влади з метою захисту своїх прав і свобод.

 

 

На її думку інформаційна сфера залишається чи не найслабкішим місцем сучасної державної політики. Інформаційні (насамперед телевізійні) канали в переважній більшості  заповнені російською продукцію, що продовжує в умовах інформаційної війни з боку Росії нав’язувати суспільству щонайменше міщанську, якщо не контрпатріотичну психологію. Тому відчувається нагальна потреба в посиленні національних, патріотичних тенденцій телерадіомовлення. Завдання посиленого патріотичного виховання слід вивести на рівень державної політики з урахуванням діяльності цілої низки міністерств, як то Міністерства освіти і науки, Міністерства молоді та спорту, Міністерства закордонних справ, інших. Важлива функція щодо реалізації інформаційної політики, патріотичного виховання молоді як частини громадянського суспільства має належати вищий школі. Є потреба посилення не тільки політико-інформаційної, а й патріотично-виховної складової  навчального процесу як передумови підготовки не тільки висоосвічених фахівців, а й активних громадян України.

 

Свої погляди на роль громадянського суспільства висловила під час виступу доцент кафедри теорії та історії держави і права к.ю.н. Кожура Людмила ОлександрівнаУ своїй доповіді «Завдання громадянського суспільства і держави з питань правового захисту вразливих верств населення в сучасній Україні» вона акцентувала увагу на тому, що на сьогодні в Україні налічується понад 90 тисяч громадських організацій, які відіграють вирішальну роль у наданні допомоги вразливим верствам населення. До них, зокрема, належать бездомні діти, яких в Україні близько 1 млн. 

 

 

Л.О. Кожура наголосила, що практика України щодо повноважень громадських організацій у сфері соціальної підтримки принципово відрізняється від розвинених країн світу та показує їх слабкість та значні перешкоди. На сьогодні назріла актуальна необхідність делегувати значну частину повноважень щодо захисту вразливих верств населення від держави до громадських організацій та підтримувати їх розвиток і функціонування.

 

Цікавим з точки зору вивчення світового досвіду став виступ під час семінару доцента кафедри макроекономіки та державного управління к.е.н. Дмитра Петровича Єфремова. У своїй доповіді «Відносини між державою та суспільством в Китаї: практика демократизації на основі регіональних експериментів» він визначив, що основними факторами соціальної нестабільності в Китаї сьогодні є: зростання майнової нерівності, негативні екстерналії економічного розвитку, нерозвинутість системи соціального захисту, відсутність ефективних каналів комунікації між владою і суспільством, розвиток мережевого суспільства. 

 

Особливості суспільно-політичного мікроменеджменту цієї країни полягають у: збільшенні витрат на внутрішню безпеку, переговори та дія на випередження; мінімальній толерантності до організованих дисидентських течій; прискіпливе спостереження  за політичними активістами; контроль за засобами масової інформації, Інтернетом та соціальними мережами; регіональне експериментування. Проведені в Китаї Чунцінський та Гуандунський регіональні експерименти є для України яскравим прикладом наслідків економічної децентралізації, які продемонстрували прискорення економічного зростання. Для України регіональний експеримент може стати способом апробації стратегії розвитку, тому основне завдання держави – забезпечити фундамент для міжрегіональної конкуренції та механізм винагородження успішних регіональних лідерів.

 

 

 

 

 

Учасники семінару розробили та ухвалили Рекомендації щодо вирішення проблем формування української держави та громадянського суспільства.