Поиск по сайту

Факультет економiки та управлiння

  1. Інститути та факультети»
  2. Факультет економiки та управлiння»
  3. Кафедри»
  4. Кафедра національної економіки та публічного управління»
  5. Наукова робота»
  6. НДР "Формування та реалізація державної політики реінжинірингу національної економіки"

НДР "Формування та реалізація державної політики реінжинірингу національної економіки"

Номер державної реєстрації: 0123U104290

Реєстраційна карта НДР

 

Мета роботи: 

Визначення теоретично-прикладних засад державної політики реінжинірингу національної економіки та обґрунтування стратегічних напрямів її формування та реалізації для України.

Науковий керівник:

Шпига Петро Семенович (к. т. н.)

Термін виконання:

з 09.2023 р. до 09.2027 р.

 

Наукові результати НДР

2025 рік (звіт)

  • У межах дослідження сформовано науково-методологічні засади модернізації публічного управління та економічної політики України в умовах цифровізації, воєнних викликів і євроінтеграції. Обґрунтовано концепції гібридного інтелекту, алгоритмічного врядування та цифрової партисипації як інструментів посилення демократичного контролю й підвищення ефективності управління. Визначено основні ризики цифровізації та запропоновано механізми збереження людської суб’єктності у процесах прийняття рішень.
  • Розроблено підходи до реінжинірингу системи державного управління, класифікації принципів публічного управління економікою та імплементації стандартів належного врядування ЄС (Good Governance). Запропоновано напрями корекції макропруденційної політики та інструментів державного регулювання банківського інвестування з урахуванням умов воєнного стану та післявоєнного відновлення.
  • Сформовано підходи до нової парадигми сталого просторового розвитку, а також механізми розвитку публічно-приватного партнерства у соціогуманітарній сфері. Доведено важливість цифрової прозорості, систем електронної охорони здоров’я (eHealth), публічних консультацій та проєктного підходу для підвищення якості управлінських рішень.
  • Отримані результати мають значну наукову та практичну цінність для економічного відновлення, зміцнення інституційної стійкості та поглиблення інтеграції України до Європейського Союзу.

2024 рік (звіт)

  • Проаналізовано цифрові трансформації державного управління у країнах з перехідною економікою у 2010–2020 рр. Встановлено їх позитивну динаміку та сильний зв’язок між розвитком електронного урядування й ефективністю уряду.

  • Країни з перехідною економікою класифіковано на чотири кластери за рівнем цифровізації державного управління, при цьому суттєвих розривів у рівні розвитку між ними не виявлено.

  • Досліджено роль фінансових інструментів ЄС у стимулюванні розвитку. Найпоширенішим інструментом залишаються гранти, однак дедалі активніше застосовуються бюджетні гарантії, кредити та інвестиції в капітал для підтримки економічно життєздатних проєктів.

  • Розроблено кластеризацію національного інноваційного потенціалу та визначено позиціонування України. Основними обмеженнями інноваційного розвитку залишаються низькі витрати на НДДКР, невисока патентна активність та обмежена міжнародна співпраця.

  • Обґрунтовано роль реінжинірингу бізнес-процесів як ефективного інструменту підвищення ефективності управління та антикризового розвитку, зокрема у сфері транскордонного співробітництва.

  • Доведено важливість розвитку ІТ-сфери для економічного зростання України в умовах війни. Проаналізовано механізми державної підтримки галузі, зокрема правовий режим «Дія.City» та міжнародний досвід розвитку високих технологій.

  • Підкреслено значення освіти в мережево-інформаційному суспільстві як ключового чинника формування людського капіталу та підвищення соціально-економічного розвитку.

2023 рік (звіт)
  • Досліджено політику публічних закупівель та обґрунтовано її пріоритети в контексті цифрової трансформації в ЄС та Україні. Встановлено, що стрімка цифровізація соціально-економічних відносин формує нові вимоги до модернізації системи публічних закупівель, зокрема щодо активного впровадження цифрових інструментів їх організації та проведення.
  • Проаналізовано практику формування ситуаційного мережевого управління в Україні та обґрунтовано економічні механізми його забезпечення в умовах воєнних викликів. Показано, що тривала російсько-українська війна зумовлює необхідність оновлення підходів до формування та реалізації державної політики.
  • Обґрунтовано роль економічних санкцій як інструменту протидії міжнаціональним конфліктам на прикладі російсько-української війни, яка має комплексний військовий, економічний, енергетичний та інформаційний вплив і спричинила суттєві трансформації світової економіки.
  • Досліджено ефективність функціонування центрів надання адміністративних послуг в Україні та доведено важливість системної оцінки якості адміністративних послуг для формування сучасної культури публічного управління.
  • Обґрунтовано державні механізми забезпечення інформаційної безпеки та проаналізовано гібридні інформаційні атаки Росії проти України, а також регіональні особливості поширення російської пропаганди.
  • Визначено напрями цифрового розвитку територіальних громад, зокрема оцінку цифрової готовності, розробку стратегій цифрової трансформації та розвиток цифрової освіти. Доведено доцільність впровадження систем управління якістю в органах публічного управління відповідно до стандарту ISO 9001:2015.
  • Проаналізовано роль стратегічних комунікацій у безпековій політиці держави та визначено їх значення для протидії гібридним загрозам і консолідації суспільства в умовах війни.
Остання редакція: 11.03.26