Кліменова Ганна, КЕФ, 2 курс, БС № 201

an_nusya@mail.ru

МЕРЕЖИВІ ЕФЕКТИ ТА ЇХ ПРОЯВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Кліменова Ганна МЕРЕЖИВІ ЕФЕКТИ ТА ЇХПРОЯВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ann Klimenova NETWORK EXTERNALITIES AND ITS DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF THE INFORMATION ECONOMY

        Актуальність.

 

 

  Наприкінці 20 століття почалося формування мереживих ефектів, що визначили подальший технологічний розвиток суспільства. Охопила мережа і комерційну діяльність, що проявилося у створенні глобальних мереж електронної торгівлі, зростанні продажу товарів онлайн. Про інформаційне суспільство, інформаційну економіку почали казати ще у 70-тих роках 20 століття, зокрема Е.Тофлер, Р.Дрюкер. Проте сучасні дослідження у розвитку глобальних інформаційних та комунікаційних технологіях  привели до формування глобального електронного середовища для економічної діяльності. Інформаційна економіка – це не міф, це дійсність, що потребує сучасних інноваційних технологій. За вдалим висловом Фукудзави Юкіті, наукові технології є інструментом цивілізації, розвиток яких забезпечуватиме добробут суспільства [1]. В сьогоденні під терміном «технології» у вузькому значенні я розумію ті блага, користуючись якими , споживач збільшує їх цінність для інших користувачів. Іншими словами, ці блага є наслідками впливу мереживого ефекту на інформаційну економіку.

        Ступінь розробленості проблеми

 

 

Дослідженню економіки з позиції впливу на неї мереживих ефектів присвячені роботи  таких західних вчених як Р.Вайбер, Б. Де Лот, М.Кац, К.Кейлі, Г.Салонер, К.Шапіро, Дж. Фарелл та ін. В Україні проблема становлення інформаційної економіки та мереживих ефектів вивчається такими вченими, як В.Базилевичем, А.Грищенком, А.Масловим, А.Чухном та ін. Щодо безпосередньо вивчення мереживих ефектів, то вони були центральною темою в праці Теодора Вейла, присвяченій темі монополії на телефонні послуги. В своїй праці Теодор Вейл продемонстрував класичний прояв мереживого ефекту, довівши: чим більше користувачів володіють телефонами, тим більш ціннішим є використання мережі для кожного її користувача. Але, не дивлячись на різноманіття поглядів щодо вивчення цієї сфери, мереживі ефекти не досить чітко висвітлені у науковій літературі.

          Постановка проблеми.

 

 

Метою даної роботи є аналіз розвитку мереживих ефектів так їх позитивного так негативного впливу на інформаційну економіку.

        Результати дослідження.

 

 

В економіці та бізнесі мереживий ефект вважається ефектом, який користувач товару чи послуги вказує на цінність цього товару чи послуги для інших користувачів. Роздивимося це на прикладі. Класичним проявом мереживого ефекту є телефонний зв'язок. Для того, щоб бізнес працював, необхідно мінімум два клієнти. Вважаємо, що вони будуть спілкуватись один з одним. Якщо б у цьому бізнесі був лише один клієнт з міліардом доларів – бізнесу не було би. Чим більше користувачів володіють телефонами, тим більшою цінністю є використання мережі для кожного її наступного користувача. Цей приклад позитивного мереживого ефекту, який виражається законом Меткалфа, який стверджує, що цінність мережі збільшується пропорційно квадрату її користувачів[2]. Як ви могли вже помітити, розвиток мереживого ефекту скасовує деякі закони індустріальної економіки: навіть, при досягненні певної критичної маси користувачів, у мережі все одно спостерігається вільне зростання кількості споживачів. Цей факт і скасовує існуючі економічні положення: за мереживим ефектом, при збільшенні мережі, відповідно збільшується дохід, при цьому постійні витрати зменшуються і як результат – постійно збільшується прибуток. Саме цей факт дає можливість деяким експертам, а самеВіктору Тамбінгу та Андрію Бадьїну стверджувати про появу нової мереживої економіки, яка формується на засадах впливу мереживих ефектів на інформаційну економіку [4]. У більшості випадків ми схильні вважати, що мереживий ефект завжди позитивно впливає на нашу економічну діяльність. Але чи завжди це так? Цілком логічно буде допустити, що мереживий ефект має свої певні особливості, наприклад: 1) цінність продукту залежить від того, яка кількість людей вже користуються цим продуктом; 2) цінність мережі збільшується при появі різноманітних додаткових послуг; 3) не дуже простим є вихід з мережі; 4) на мереживих ринках завжди є один лідер [3]. Хочу акцентувати свою увагу на 3 та 4 особливостях.Користуючись однією мережею, майже неможливим стає вихід з нею. Ви спитаєте чому? Продемонструю це на прикладі. Уявимо собі, що ви користуєтесь мережею ХабраХабр і ви не задоволені контентом мережі, це зовсім не значить, що ви залишити цей ресурс. Чому? Тому що на ньому є маса однодумців, доступ до яких можливий тільки через цю мережу.  Поява на мереживих ринках одного лідера свідчить про появу монополій (приклад – компанія  Microsoft: 90 % всіх комп’ютерів у світі працюють на операційній системі Windows). В цьому випадку постає проблема, пов’язана з тим, що монополію, викликану мереживими ефектами дуже складно контролювати. Це пов’язано зі швидкістю поширення даних технологій. Уявіть собі, що ви – голова крупної компанії і всі ваші бізнес-партнери надсилають вам документи, що знаходяться у закритому форматі doc (формат документів Microsoft Word). Ваша операційна система на підтримує даного формату, але він же такий зручний у користуванні. І ви несвідомо підтримуєте монополіста, встановлюючи його операційну систему. І навряд ви вже колись зміните свою операційну систему, адже конкурентів Microsoft на мереживому ринку майже не залишилося.

        Висновок

 

 

. Мереживі ефекти можуть бути корисними в умовах інформаційної економіки в наш час. І користь цього явища пов’язана не тільки з використання глобальної мережі – Інтернет. Вже сьогодні на практиці можна використовувати основні особливості мереживих ефектів. Наприклад, за допомогою мереживих ефектів можна отримати додаткові точки розвитку деяких видів бізнесу чи знайти нові механізми конкурентної боротьби. Але не слід забувати, що як і всі економічні сили, мереживі ефекти можуть, як позитивно так і негативно впливати на розвиток економіки. Позитивним у мереживих ефектах є те, що з їх допомогою прогресує інформаційна економіка, вдосконалюється процес виробництва, оптимізується використання основного ресурсу – часу.  Оскільки, у мереживому бізнесі – чим вища доля ринку, тим вища цінність для користувача, тим вище доходи операторів (монополістів). Тут діє принцип «Все або нічого». З’являється стимул охопити яка мого більшу частину мереживого ринку – так приходить монополія. Монополія є негативним впливом мереживих ефектів. На мою думку тільки держава може врегулювати дану ситуацію, дозволяючи виходити на мереживі ринки тільки сертифікованій продукції, створюючи державні компанії та заохочуючи і допомагаючи менш відомим фірмам увійти до ринку монополістів-технологів.

ЛІТЕРАТУРА

1.       Фукудзава Юкіті // Енциклопедія Ніппоніка. Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997,   2-е видання, 26 т.

2.       Роберт Меткларф. Пакетные сети: дис.аспіранта Гарвардського університету – 1973.

3.       NetworkExternalities[Електронний ресурс] // Dec. 15th, 2009 at4:30 PM- Режим доступу до статті: http://zpv-sib.livejournal.com/54544.html

4.       Консультационное бюро «Тамберг & Бадьин» [Електронний ресурс] // 7 принципов развития сетевого эффекта- 18 февраля 2011– Режим доступу до статті:  http://marketing.by/main/school/personally/0046826/

 

 

Коментарі до матеріалу можна залишити тут:

http://vk.com/topic-36835937_26263766