Бабенко Тетяна,ФЕтаУ, 4 курс, ЕЕП-404

Tetiana.babenko@gmail.com

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Актуальність. В останню чверть минулого століття , завдяки розвитку високих технологій  і зростаючому матеріальному рівню населення, відбувся перехід від економіки масового виробництва до економіки індивідуальних послуг. Підприємствастикаютьсязі стрімкомінливимринком де, все більшуважливістьнабуває пошукрізноманітностіта пропозиціяінновацій. Однак інновації та інноваційна діяльність пов’язані зі значним ризиком, який виникає внаслідок існування невизначеності зовнішніх умов і внутрішньої реалізації процесів діяльності організацій.  Своєчасневиявлення таоцінкафакторівінноваційногоризику –головне завданняризик-менеджера.

Постановка проблеми. Формулюванню ефективної інноваційної політики має бути приділено особливу увагу, оскільки стрімкий економічний розвиток майбутнього визначатиметься рівнем інноваційної активності. Внаслідок цього особливої актуальності набувають питання побудови цілісної системи забезпечення інноваційного розвитку, включаючи ідентифікацію ризиків та вибір оптимальних варіантів їх оцінки та мінімізації.

Метоюцієї  статті є визначення основних інноваційних ризиків та виявлення спеціальних методів ідентифікації і аналізу рівня ризиків, які мають негативний вплив на досягнення основних цілей і результатів інноваційної діяльності на підприємстві.

Результати дослідження.

Під управлінням ризиками інноваційної діяльності розуміється сукупність практичних заходів які сформовані на основі принципів, методів та інструментарію прийняття управлінських рішень із урахуванням сформульованих критеріїв ефективності, що дає змогу знизити невизначеність результатів інноваційної діяльності, підвищити ефективність реалізації інноваційних проектів, зменшити ціну досягнення цілей інноваційного розвитку.

Основне завданняуправлінняінноваційнимиризиками- цемінімізаціявтрат,пов'язанихз виникаючиминевідповідностями. Длявсіх проектівпроцес управлінняризикамивключає етапи: ідентифікація й класифікаціяризику, аналіз та оцінкаризику, розробка заходівщодо зниженняризику,  моніторинг процесу реалізації ухвалених рішень або проектів і реалізація тактичних рішень щодо управління ризиками.

Ідентифікація та класифікація ризиків

Ідентифікація ризиків – творчий процес, в якому одночасно беруть участь учені й інвестори, тобто люди з різним світоглядом. Інноваційний проект — інвестиційний проект, тому будь-якому інноваційному проекту притаманні всі ризики, характерні для інвестиційного проекту( країнові, макроекономічні, мікроекономічні,)[2], а також й інші, пов’язані з інноваційною діяльністю. На основі проведеної ідентифікації стає можливим здійснити класифікацію ризиків.

До  ризиків інноваційної діяльності можна віднести: ризик оригінальності, ризик технологічної невідповідності, ризик інформаційної невідповідності, ризик технологічної невідповідності, ризик юридичної невідповідності, ризик фінансової невідповідності, ризик некерованості проектом, ризик некерованості бізнесом. Проаналізувавши інноваційну діяльність українських підприємств, можна виділити наступні, властиві їм, ризики інноваційної діяльності.

Науково-технічні ризики:негативнірезультатиНДР, відхиленняпараметрівДКР,  невідповідністьтехнічногорівня виробництватехнічному рівнюінновації,  невідповідністькадрівпрофесійнимвимогампроекту, відхиленнявтермінахреалізаціїетапівпроектування,  виникненнянепередбаченихнауково-технічних проблем. Ризикиправовогозабезпеченняпроекту: помилковийвибіртериторіальнихринківпатентного захисту,  недостатньощільніпатентнізахисту, неотриманняабозапізнюванняпатентного захисту,  обмеженняу строкахпатентного захисту,  відсутністьпростроченихліцензійнаокремівидидіяльності, «витік» окремих технічнихрішень,  появапатентно захищенихконкурентів.

Аналіз та оцінка ризиків

Виділяють якісні та кількісні методи дослідження ризиків інноваційної діяльності на підприємстві або неформалізовані та формалізовані методи аналізу [2]. Воснові формалізованих методів лежать строгі, чітко встановлені аналітичні залежності. Такими методами є дисконтування, аналіз чутливості, метод сценаріїв, метод Монте-Карло. Неформалізовані методи єпев­ним описом аналітичних процедур на логічному рівні: методи експертних оцінок, побудова систем показників, метод дерева рі­шень, SWOT-аналіз.

На практиці вико­ристовується комбінування як різних методів, так і їх окремих елементів. В загальному випадку в економіці для оцінки ризику, в основному, використовують імовірнісний підхід.

У високотехнологічнихкомпаніяхдляоцінкиінноваційнихризиківвикористовуютьсяметодистрес-аналізу. Стрес-аналіз інноваційногопроектуявляєсобоюоцінкупотенційноговпливунаключовіекономічніпоказникипроектуфакторів, які різко змінюютьстані поведінкукорпоративноїінноваційноїсистеми.Розрізняють такіпідходидострес-аналізу інноваційнихпроектів:аналізчутливості,аналіз сценаріїв тадереворішень [4].Комплекснаоцінкаризиківінноваційнихпроектівнаоснові методівстрес-аналізу дозволяєвиявитинайбільшзначущіінноваційніризики ірозробитивідповіднупрограмущодо їхелімінування.

Також широко використовується метод Монте-Карло: прибагатофакторномуаналізі таоцінцігрошовихпотоківпроекту(імітаційнустохастичнумодельДевідаГерца[5], імітаційнустохастичнумодельМ.В.Грачової); прианалізістохастичнихмережметодоманалізута графічноїоцінкипроектів(GERT); прианалізістохастичнихграфів зциклами.

Розробка заходівщодо зниженняризику. В якості основних шляхів зниження ризику можна виділити наступні: передача (трансфер) ризику, удосконалення системи управління підприємством, диверсифікація ( досить ефективний спосіб зниження інноваційних ризиків, однак лише 20% вітчизняних підприємств вдаються до диверсифікації ).

Наоснові використаннякібернетичногопідходу, можна виділити наступні шляхи : створенняситуаційнихцентрів (наприклад ООО «СЭВТ, вдосконаленнясистемиуправліннярізноманітністюлюдськихресурсів, а також підвищеннярізноманітностівсистемі «інноваційне виріб -потенційнийклієнт»

 Висновки. Отже, ідентифікація та визначення основних методів аналізу ризиків є невід’ємною складовою успішної інноваційної діяльності на підприємстві. А вчасна і вдала реалізація шляхів мінімізації ризиків сприятиме його успішній інноваційній діяльності, що призведе до збільшення його ефективності та закріпить його конкурентні позиції на ринку.

ЛІТЕРАТУРА

1.                     Гловацький С. Риск директора предприятия в деятельности по внедрению нововведений/ С. Гловацький, Б. Слотвински; пер. с польск. – М.: ВЦП, 2003.

2.                     Грачева М.В. Риск-анализ инвестиционного проекта. -М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2005

3.                     Демкин И. В.  Управление инновационным риском на основе имитационного моделирования/  И. В. Демкин// Проблемы анализа риска. – 2011. – Том 2, №3,  С. 2-51.

4.                     Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK), 4-е изд. – Project Management Institute. Inc., 2010. – 241 с.

5.                     Hertz D. B., Thomas H. Risk Analysis and its Applications. – Chihester- N.Y., 1983

6.                     Загальний табель форм державних статистичних спостережень на 2010 рік [Електронний ресурс]–стаття – режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/table/zmist.htm

Коментарі до матеріалу можна залишити тут:

http://vk.com/topic-36835937_26240361