Факультет економiки та управлiння

Навчально-методична робота

         Протягом всієї історії існування кафедри її наукова діяльність була орієнтована на розробку найактуальніших економічних проблем розвитку агропромислового виробництва. В умовах планово-централізованої економіки важливим напрямом наукової роботи кафедри була розробка ряду актуальних проблем аграрної сфери АПК.

     Значним науковим здобутком кафедри є розробка проблеми ефективності агропромислового виробництва. Дослідження цієї проблеми започатковано в уже згадуваних монографіях В.Г.Андрійчука, а також в його брошурі  «Підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств» (1989 р.) та в 15-ти наукових статтях. Подальше комплексне і поглиблене дослідження цієї проблеми уже в сучасних ринкових умовах знайшло відображення в одноосібній  фундаментальній монографії: В.Г.Андрійчук «Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика аналіз» (2005 р.). В цій  праці істотно розвинуто теорію ефективності, розроблено методологічні підходи до окреслення її форм і видів, розкрито сутність і механізм виміру кінцевих результатів діяльності підприємств, запропоновано нові оригінальні методики її визначення і аналізу економічної ефективності, що базуються на використанні сучасних економіко-математичних методів. Вперше обґрунтовано макро-, мезо- та мікроекономічні чинники ефективності та важелі  цілеспрямованого їх використання з метою підвищення прибутковості та конкурентоспроможності аграрного виробництва. Основна увага сконцентрована на таких найменш досліджених в аграрній економічній науці чинниках: платоспроможний попит та інфляція, процентна ставка та її вплив на ефективність, ціновий чинник та інші. Результати досліджень з цієї проблеми були направлені у формі доповідної записки в Міністерство аграрної політики України і неодноразово доповідалися на наукових конференціях та конгресах.

         Зі створенням приватних аграрних підприємств, починаючи з 2000 р., особливої актуальності набула проблема капіталізації сільського господарства.  Кафедра вперше в Україні започаткувала дослідження цієї проблеми у складі В.Г.Андрійчука, С.І.Дем'яненка (керівник проекту), В.М.Нелепа, М.Й.Хорунжого, О.Г.Бобрової. Результати дослідження цієї проблеми у формі доповідної записки були направлені Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України і Міністерству аграрної політики, в якій запропоновано заходи по забезпеченню результативності процесу капіталізації і обмеженню її можливих негативних впливів.

        Поглиблене дослідження цієї проблеми  знайшли відображення в статтях М.Й.Хорунжого та здійснено В.Г.Андрійчуком в його одноосібній монографії «Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку» (2007 р.). Зокрема В.Г.Андрійчуком розвинуто теорію і методологію капіталізації сільського господарства, обґрунтовано основні напрями її здійснення, розглянуто мотиви вливання капіталу в галузь зовнішніми інвесторами, досліджено переваги і загрози, що несе в собі цей напрям капіталізації. Вперше здійснено ідентифікацію нових видів агропромислових формувань, розкрито особливості їх виникнення та функціонування, запропоновано економічні важелі регуляторного характеру з прискорення темпів капіталізації галузі шляхом створення сприятливого економічного середовища та внесення запропонованих змін і доповнень до ряду законодавчих актів, що стимулюватимуть приплив капіталу в аграрне виробництво і водночас запобігатимуть його монополізації. Також вперше за участю П.В.Коваля розроблено методологію і методику проектування агропромислових формувань нового типу як цілісного підприємства і як холдингової структури. Враховуючи особливості функціонування агропромислових формувань, запропоновано методику виміру і аналізу ефективності їх діяльності.

     В подальших розробках проблеми капіталізації, що знайшли відображення в публікації В.Г.Андрійчука та у його доповіді на Всеукраїнському конгресі економістів-аграрників (2009 р.), увага акцентується на проблемі надконцентрації агропромислового виробництва і земельних ресурсів, яка стала наслідком неконтрольованого вливання капіталу в сільське господарство з інших сфер економіки. Зроблені узагальнюючі висновки про виникнення нового бізнесу з продажу права оренди земельних ділянок і продажу цілісних бізнесових агропромислових структур, монополізації виробництва в ряді переробних галузей і на продовольчому ринку, експансію іноземного капіталу в АПК та про формування нової методології визначення ціни землі стали підґрунтям для розробки заходів по регулюванню вказаних процесів в інтересах безпосередніх виробників агропродовольчої продукції.

      У статтях М.Й.Хорунжого особливу увагу звернуто на потребу обґрунтування господарських рішень у процесі капіталізації, підпорядкування його вимогам Закону України «Про засади державної аграрної політики на період до 2015 року», а також показано можливі негативні впливи на розв’язання соціальних потреб села.

      В розвиток досліджень з цієї проблеми здійснено аналіз такого завуальованого питання капіталізації як питання щодо власників компаній (холдингів), їх мотивів входження в агробізнес і визначення перспектив розвитку (О.О.Єранкін). Ця проблема тісно пов'язана з реалізацією аграрної політики (оскільки в Україні фактично відбувається  схрещення влади і бізнесу), а також з перспективами розвитку агробізнесу в Україні в умовах посилення впливу глобалізації. Зібрані і опрацьовані ексклюзивні дані щодо формування нових типів агропромислових формувань, розмірів їх землекористування, частки в ринку, власників та мотивів їх поведінки.  Така інформація дає підстави для здійснення прогнозів щодо подальших напрямів розвитку галузі та формування аграрної політики.

       Наукова діяльність кафедри спрямована і на дослідження такої важливої проблеми,  як відтворення в сільському господарстві, що завжди займала чільне місце серед основних напрямів розвитку економічної думки. Започаткував на кафедрі вказаний напрям дослідження М.Й.Хорунжий. Результати цього дослідження знайшли відображення в опублікованій ним брошурі «Розширене відтворення та нагромадження в сільському господарстві» (1974 р.). В цій брошурі вперше було запропоновано систему економічних показників оцінки передумов та результатів розширеного відтворення, яка не втратила свого значення і тепер.

       В сучасних умовах розробка даної проблеми сконцентрована на відтворенні ресурсної системи аграрного підприємства в ринковому середовищі за надання пріоритетності якісному відтворенню над кількісним (П.В.Коваль). Зокрема, обґрунтовані теоретичні та методологічні аспекти відтворення системи ресурсів сільськогосподарського підприємства в оптимальних пропорціях та з раціональними темпами, а також запропоновано методичні підходи до оцінки джерел розширеного  відтворення, їх альтернативності  на даному етапі розвитку сільського господарства та виміру ефективності використання за допомогою  сучасного економіко-математичного методу - аналізу оболонки даних (DEA). Досліджено залежність ефективності діяльності аграрного підприємства від зміни темпів і пропорцій відтворення складових виробничого потенціалу. За його результатами визначені оптимальні значення темпів і пропорцій відтворення ресурсів. Вперше застосована модель лонгітюдних даних для здійснення прогнозу показників оцінки відтворення в аграрному виробництві. За результатами цих досліджень опубліковано шість наукових статей.

      Наукові надбання кафедри характеризуються значною диверсифікацією, що засвідчує їх орієнтацію на найважливіші напрямки економічного пошуку, зумовлену потребами внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. Одним із таких напрямків стала розробка проблеми удосконалення інвестиційної діяльності у сільському господарстві та підвищення ефективності управління нею. В.Г.Андрійчуком здійснена нова за окремими істотними аспектами інтерпретація понять «інвестиції» та «інвестиційна діяльність», удосконалено методику визначення ефективності  капітальних вкладень і фінансових інвестицій, розроблені методологічні та методичні підходи  до інтерпретації критерію залучення позичкового капіталу і вибору дисконтної ставки при обґрунтуванні інвестиційних проектів, запропоновані нові підходи до підвищення ролі фінансового лізингу в активізації інвестиційної    діяльності аграрних підприємств. До Верховної Ради України подані  пропозиції щодо змін і доповнень до Закону України «Про фінансовий лізинг», врахування яких дасть змогу значно розширити сферу його застосування. З цієї проблематики В.Г.Андрійчуком опубліковано розділ в монографії «Ефективність діяльності  аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз», а також шість наукових статей.

        О.Ю.Старіковим розроблено питання підвищення ефективності інвестиційної діяльності в умовах  кризового стану аграрних підприємств, вперше для реформованих аграрних підприємств України визначено характеристики інвестиційного менеджменту та розроблено напрями його удосконалення з урахуванням розміру інвестиційних проектів, різновиду інвестиційних рішень і фінансового стану суб'єктів господарювання. Досліджено і запропоновано заходи з підвищення ефективності кредитування інвестиційних проектів в сільському господарстві. Основні методичні розробки і прикладні рекомендації з цих питань опубліковані майже в 30-ти наукових працях - статтях, консультаційних роботах і рекомендаціях. Вказані розробки знайшли прикладне застосування при налагодженні співпраці  аграрних підприємств з інвесторами, які виступали  засновниками реформованих господарств, а також використані в рамках Проекту паювання сільськогосподарських земель в Україні. Ряд розробок було відображено в роботах Інституту економічних досліджень та політичних консультацій спільно з Німецькою консультативною групою з економічних реформ при уряді України та використано  при консультуванні Міністерства аграрної політики і Уряду України.

         Наукові дослідження кафедри орієнтовані не лише на аграрні, а й переробні підприємства, а також промислові виробництва в аграрних підприємствах. Зокрема, В.М.Нелеп одним із перших в СРСР на початку 60-х років узагальнив досвід створення промислових виробництв у сільськогосподарських підприємствах, організації їх роботи та економічної ефективності, розробив методичні підходи до обґрунтування вибору і розмірів промислових виробництв і планування їх діяльності. Вперше в країнах СНД на основі узагальнення сторічного досвіду країн Західної Європи обґрунтовано доцільність і запропоновано механізм приватизації підприємств харчової і переробної промисловості в Україні. Цей механізм передбачав створення регіональних міжгалузевих інтегрованих агропромислових систем, де контрольний пакт акцій належав би виробникам сировини. Пропозиції автора були використані при підготовці Закону України «Про особливості приватизації майна в АПК».

       О.О.Єранкіним досліджено проблему формування і функціонування акціонерного капіталу в бурякоцукровому підкомплексі України, розроблені пропозиції щодо покращання ефективності управління акціонерними товариствами даного комплексу, обґрунтовані напрямки їх подальшої реструктуризації, запропоновано механізм удосконалення формування регульованого ринку цукру, проведено аналіз еволюції приватизації та зміни власників цукрових заводів, що не має аналогів в Україні. Водночас ним  здійснено дослідження маркетингового середовища аграрної економіки з позиції тенденцій розвитку маркетингу та змін кон'юнктури основних ринків продукції АПК, зокрема цукрового. Розроблено пропозиції по методиці квотування виробництва цукру і цукрового буряку в Україні, обґрунтовано пріоритетність потужних інтегрованих структур в бурякоцукровому підкомплексі у отриманні квот і ліцензій на торгівлю цукром та роль акціонерного капіталу в ньому, опрацьовано методику визначення оптимального співвідношення при розрахунках за переробку сировини між учасниками бурякоцукрового виробництва та пропозиції по формуванню ефективної маркетингової стратегії. З цієї проблематики опубліковано  17 наукових  статей і направлена доповідна записка Міністерству аграрної політики України та в Раду продуктивних сил України. Крім того, ці розробки широко  використовуються «Інформаційно-аналітичним Центром «Цукор України» для надання консультаційної допомоги цукровим заводам».

        В.Г.Чабан розробляє таку важливу наукову проблему, як активізація  інноваційних процесів в аграрному секторі. Основними результатами цього дослідження є уточнення теоретичної сутності поняття  «інновації»,  удосконалення їх класифікації. Автором запропоновано методичний підхід  до визначення межі існування інновацій, визначені суттєві ознаки  стосовно побудови нових нелінійних моделей інноваційних процесів, виявлено особливості їх формування і розвитку в аграрному секторі. Розроблені пропозиції щодо удосконалення методики оцінки ефективності інновацій та економічного механізму управління інноваційним процесом. Запропоновані нові підходи до управління інноваційною поведінкою підприємств АПК та формування ними інноваційного портфеля. По досліджуваних питаннях опубліковано більше 20-ти наукових статей.

        Значний внесок робить кафедра в розробку  нових економічних проблем на мікрорівні. Зокрема, В.М.Нелеп одним з перших в СРСР дослідив проблему оптимізації складу машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств  та ефективності його використання. На особливу увагу заслуговують, зокрема, розробки С.І.Дем'яненка щодо застосування варіантів матеріального стимулювання при госпрозрахунковому підряді як важелів регулювання рівня виробничих витрат сільськогосподарських підприємств, що основані на різних формах власності. Ці розробки знайшли практичне застосування в ряді підприємств Київської області. В.М.Нелепом розроблена і практично реалізована методика обчислення на ПК нормативів витрат і собівартості продукції, завдяки запровадженню у виробництво якої значно підвищується якість планово-економічної роботи на підприємствах. Розроблені методичні рекомендації з мінімізації витрат на утримання основних засобів аграрних підприємств, побудовано алгоритм вибору форм машиновикористання конкретним суб'єктом господарювання на основі порівняльного аналізу витрат по кожному з можливих варіантів придбання та залучення техніки для виконання відповідних робіт.

       Кафедрою досліджено і таке важливе питання мікрорівня, як оцінка ризику в аграрному виробництві (О.Ю.Ничипорук), розроблено методику визначення, аналізу та оцінки ефективності диверсифікації виробництва (В.Г.Андрійчук, О.Ю.Ничипорук). Обґрунтовані методичні підходи до використання ціни як інструменту аналізу, оцінки і прогнозу економічних і виробничих параметрів розвитку підприємств (В.Г.Андрійчук), О.В.Садовником здійснено обґрунтування ринкових стратегій розвитку аграрних підприємств і галузі в цілому, розроблено методику вибору базової ринкової стратегії, обґрунтовано методологічні та методичні підходи комплексного опрацювання та впровадження продуктово-ринкових і ресурсно-ринкових стратегій, удосконалено методичні підходи до здійснення стратегічного аналізу та визначення конкурентоспроможності потенціалу сільського господарства, що дозволяє виявити сильні та слабкі  сторони діяльності аграрних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках.

        Кафедра має  певні наукові здобутки і в галузі технологічних наук. Ф.В.Іваненко є одним із співавторів розробки і запровадження у виробництво синтетичного кріопротектора (N-ацилетаноламіни поліненасичених жирних кислот) для збереження гамет у замороженому стані. Ця наукова розробка запатентована в Україні і за кордоном. Також розроблено і запатентовано методику тестування повноцінності репродуктивних циклів у корів та телиць, яка дозволяє регулювати процес відтворення в скотарстві (1992 р.).  Спільно з Інститутом рибного господарства УААН розроблено і запроваджено у виробництво Методичні рекомендації з енергетичної оцінки ефективності технологій вирощування товарної риби (2002 р.). За його участю розроблено і впроваджено у виробництво програмне забезпечення АРМ зоотехніка-селекціонера племінної свиноферми.

       Наукові розробки кафедри мають велике теоретико-методологічне і прикладне значення. Свідченням цього є те, що члени кафедри є одними із основних розробників 25 нормативних документів під грифом центральних органів управління аграрним сектором колишнього СРСР і незалежної України, які були запроваджені у виробництво. Глибоке розуміння професорсько-викладацьким складом кафедри сучасних проблем розвитку економіки на ринкових засадах, високий фаховий рівень їх підготовки дали змогу зробити кафедрі вагомий внесок у розробку ряду Законів України  та підзаконних актів з питань розвитку АПК.

       Кафедра має досить потужний науковий потенціал. Ряд викладачів кафедри відомі науковому загалу України і країн ближнього зарубіжжя як визначні вчені, які вносять непересічний вклад у розвиток агроекономічної науки і в справу підготовки висококваліфікованих економістів з новітніми знаннями  і сформованим сучасним економічним мисленням.

       Кафедра регулярно проводить міжнародні наукові економічні конференції з актуальних питань аграрної економіки. За своїм змістом і науковою спрямованістю вони високо оцінені науковою громадськістю, органами управління АПК, спеціалістами і керівниками підприємств.

      Кафедра має тісні наукові зв'язки з науковими установами і університетами України та зарубіжних країн, тісно співпрацює  з Українською Академією аграрних наук, ННЦ «Інститут аграрної економіки», Міністерством аграрної політики, Інститутом економіки і прогнозування НАН України, з університетом Георга-Августа м. Гьотінген (ФРН), а також з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. З названими установами ведуться спільні наукові дослідження, публікуються сумісні наукові праці, розробляються практичні рекомендації з питань економічних відносин в АПК, регулювання майнових і земельних відносин, забезпечення ефективного функціонування нових  організаційних форм господарювання на селі.

       Коли йдеться про наукову діяльність, то мабуть, не можна обійти таку грань роботи, як підготовка науково-педагогічних кадрів. У цій царині слід відзначити, що вже з перших років свого офіційного функціонування кафедра послідовно переймається цими проблемами шляхом організації аспірантури та докторантури.

       Освіта через усе життя – так іноді характеризують освітню місію нашого університету, який функціонує на засадах автономії і самоврядності, котрі є необхідними передумовами розвитку й сприяють його ефективній взаємодії з державними, контролюючими органами та іншими організаціями. Приєднання університету до Болонського процесу зумовило трансформацію та модернізацію системи вищої освіти до загальноєвропейських вимог, які впроваджуються  в різних підрозділах. 

Остання редакція: 18.10.19