Факультет економiки та управлiння

Поліщук О. Поняття і роль інтелектуального капіталу в розвитку сучасних підприємств

Поліщук Ольга,МЕіМ, 2 курс, МЕіМ-206

olha-93@mail.ru

ПОНЯТТЯ І РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Полищук Ольга

Роlishchuk Olha

ПОНЯТИЕ И РОЛЬ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО КАПИТАЛА В РАЗВИТИИ СОВРЕМЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

CONCEPT AND ROLE OF INTELLECTUAL CAPITAL IN  DEVELOPMENT OF MODERN  ENTERPRISES

Актуальність.У сучасних умовах ринкової економіки все більшої ролі для підприємств набувають економічні трансформації, пов'язані з інтенсивним накопиченням і використанням інтелектуального капіталу. Якщо раніше визначальними для розвитку підприємництва були матеріальні та фінансові активи, то сьогодні все більшого значення набуває інтелектуальний капітал. Проаналізувавши роботи вчених-економістів, можна зазначити, що інтелектуальний капітал є стратегічним фактором розвитку сучасних підприємств, що обумовлює актуальність теми даної статті.

Постановка проблеми. Метою статті є дослідження сутності та обґрунтування ролі інтелектуального капіталу в розвитку сучасних підприємств в умовах ринкової економіки.

Результати дослідження. Наприкінці  XX- на початку ХХІ століття у розвинених країнах світу становлення економіки знань привернуло увагу дослідників до категорії інтелектуального капіталу як однієї зі системоутворюючих категорій, що виникла з переходом до нового постіндустріального суспільства. Вважається, що цей термін вперше було запроваджено відомим американським дослідником Дж. Ж. Гелбрейтом у 1969 р. Подальшого розвитку він набув наприкінці ХХ століття у працях таких дослідників, як Т. Стюарт, М.Мелоун, Д. Даффі, П. Саліван, Л. Прусак, Д. Клейн, Е. Брукінг та інших.

Впровадження у науковий вжиток поняття «інтелектуальний капітал» стало відображенням принципово нового підходу до аналізу ринкових відносин, конкурентних переваг та лідерства підприємств, що ґрунтуються на ефективному використанні унікальних за природою нематеріальних чинників, здатних привести в дію механізм інноваційного розвитку [1, с. 55-56].

За Л. Едвінссоном та М. Мелоуном, виникнення інтелектуального капіталу є «цілком закономірним явищем, якщо брати до уваги дію неподоланних історичних і технологічних процесів, не говорячи про інвестиційні потоки…, які сприяють розвитку економіки, де знання відіграють провідну роль. Інтелектуальний капітал є головним критерієм оцінки  компаній і закладів, тому що лише він здатен відобразити динаміку організаційної стійкості та процесу створення цінностей. Тільки він придатний для оцінки сучасного виробництва, що змінюється так швидко, що робити висновки про його вартість можна лише з урахуванням таланту його робітників, їх відданості справі та якості знарядь праці, які вони використовують» [1, с. 61]

Проаналізувавши праці вітчизняних та зарубіжних вчених, можна дати наступне визначення цій економічній категорії: інтелектуальний  капітал - це нагромаджена у процесі інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, творчості, здібностей, взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу.

У сучасній економічній літературі інтелектуальний капітал аналізується в чотирьох взаємопов'язаних аспектах: 1) цінність, що визначається як актив, здатний приносити дохід; 2) система, що являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів; 3) процес, який відображає наявність відтворювальних характеристик, пов'язаних із кругообігом та 4) результат, що означає пріоритет у процесі споживання [1, с. 57].

Оскільки не всі трактування поняття є безспірними, то слід з’ясувати, чому кожен з названих аспектів є доречним.

Аналізуючи сутність інтелектуального капіталу як певного вкладення, враховується, що його цінність завжди повинна розглядатися в співвідношенні з реально очікуваними результатами його використання і на цій підставі повинна виражатися відповідною вартістю. Розглядаючи дану економічну категорію як систему, розуміють, що інтелектуальний капітал є структуризованим і тому об’єднує в собі людський та структурний капітали, нематеріальні активи, сукупність людського та машинного інтелекту, які використовуються для досягнення певного результату економічної діяльності.

Структурно інтелектуальний капітал виступає як сукупність людського, організаційного, споживацького та інформаційного капіталів, котрі взаємодіють один з одним [5, с. 27].

Людський капіталвключає в себе знання, навички, творчі здібності,здоров’я, моральні цінності, культуру праці та якість життя.

Організаційний капітал– це сукупність технічного і програмного забезпечення, патентів, товарних знаків, організаційної структури.

Під споживацький(клієнтським) капіталоммають на увазі зв’язки з клієнтами, торгові марки, бренд тощо.

Інформаційний капітал - цеінформація про клієнтів, постачальників, конкурентів, ноу-хау, науково-методичні матеріали, доступ до спеціальних баз даних наукових розробок та винаходів.

В сучасних умовах інтелектуальний капітал є пріоритетним факторомзабезпечення конкурентоспроможності підприємств, оскільки його формування та ефективне використання дозволяє суттєво впливати на здобуття конкурентних переваг та отримання значного економічного ефекту за умов жорсткої конкурентної боротьби [3, с. 20]. 

Так, у середині 90-х років була зроблена практична спроба довести, що інтелектуальний капітал є значущою категорією. Компанія Scandia, що займається страхуванням, наданням фінансових послуг та операцій з нерухомістю, знаходячись у скрутному становищі із загрозою збанкротувати через масштабні операції з нерухомістю, прийняла рішення вперше додати до свого річного звіту незвичайний додаток - Intellectual Capital Accounts, в якому намагалась довести за 112 показниками, що в неї є дещо головніше ніж бухгалтерські активи – це інтелектуальний капітал. Саме він, на думку Scandia, є її головним активом і саме завдяки ньому вона витримає випробування кризи. Цей крок став інноваційним і тому був приречений на успіх, оскільки зміг заспокоїти інвесторів і тим самим зберегти час для Scandia на подолання труднощів [2, с. 5-6].

Інтелектуальний капітал приймає безпосередню участь у процесі виробництва, забезпечуючи зростання економічної цінності виготовленої продукції, що дозволяє підприємству отримувати додатковий прибуток. Завдяки його формуванню та використанню зростає продуктивність праці, створюються стійкі конкурентні переваги підприємства. У зв’язку з цим, забезпеченням довгострокової та динамічно зростаючої прибутковості підприємства тісно залежить від ефективності управління його інтелектуальним капіталом.

Висновки. Викладене дає змогу впевнено говорити про те, що за сучасної ринкової економіки інтелектуальний капітал є фундаментальною економічною категорією, яка відіграє надзвичайно важливу роль в ефективному функціонуванні сучасного підприємства, впливаючи на рівень його конкурентоспроможності та прибутковості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. - К.: Знання, 2006.- 431с.

2. Бауліна Т.В. Інтелектуальний капітал як каталізатор інвестиційної привабливості підприємств // Інвестиції: практика та досвід - 2008. - № 4 - С. 4-6.

3. Бутнік-Сіверський О.Б. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект //Інтелектуальний капітал. - 2004, № 1.- С. 16-27.

4. Косарєв О.Й., Захаров О.І., Рибак О.М. Людський капітал як ключовий чинник забезпечення економічної безпеки підприємства // Фінанси України. – 2008. – № 9. – С. 104-113.

5. Чухно А. Інтеллектуальний капітал: сутність, форми та закономірностірозвитку// Економіка України.- 2002. - №11.– С.48-55.

Кометарі до матеріалу можна залишитут тут: http://vk.com/topic-36835937_26263746

Остання редакція: 10.04.12