Факультет економiки та управлiння

Рога Д.П. Методичні підходи до управління оборотними активами логістичного підприємства

Рога Дар’я, ФЕта У,5 курс, МПІК-505

rogadarya-88@ukr.net

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Рога Дарья

МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ

К УПРАВЛЕНИЮ ОБОРОТНЫМИ

АКТИВАМИ ЛОГИСТИЧЕСКОГО ПРЕДПРИЯТИЯ

Roga Darya

METODICAL APPROACHES

TOTHE CURRENT ASSETS

MANAGEMENT OF THE LOGISTIC ENTERPRISE

Актуальність.  Зростання інтегрованості нашої країни у міжнародну торгівлю та підвищення рівня конкурентної боротьби,  потребує адекватного розвитку логістичної  системи, яка обслуговує зростаючі товарні потоки. Це вимагає від логістичних підприємств застосування сучасних методів управління, що дозволять підвищити ефективність використання оборотних активів, знизити рівень операційних витрат, оптимізувати бізнес-процеси та досягти конкурентних переваг на ринку.

Мета статті. Дослідження сучасних методичних підходів та практик в управлінні оборотними активами, що використовуються в процесі діяльності логістичного підприємства.

Результати дослідження. Існує декілька підходів до розуміння поняття оборотних активів підприємства [1,2,3]. На наш погляд найбільш коректним є таке  визначення: “оборотні активи –це та частина активів підприємства, яка безпосередньо забезпечує процес здійснення поточних господарських операцій”.[3] До складу оборотних активів підприємства належать товарно-матеріальні цінності, дебіторська заборгованість і грошові кошти та їхні еквіваленти. Власне, це ті елементи активів, обсяг яких впливає на показники ліквідності підприємства, а отже, і на величину ризику.Ефективне управління оборотним капіталом ведедо зменшення дефіциту грошових коштів, зменшення ризиків і збільшеннядохідності підприємства.

Логістичне підприємство, досліджуючи попит і пропозицію на товари і послуги, здійснює накопичення відповідного товару, його складування та зберігання і задовольняє попит шляхом доставки товару до відповідного споживача у визначений термін у певній кількості і якості за мінімальною ціною[4]. На відміну від класичної ринкової технології, коли споживач сам звертався на ринок і шукав товар або послугу, логістична ринкова інфраструктура шляхом дослідження ринку оптимізує процес задоволення потреб. При цьому є можливість скоротити затрати на зберігання, транспортування та реалізацію товару, забезпечивши відповідний прибуток при мінімальних фінансових тафізичних затратах споживача. [5]

Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга як у сфері виробництва, так і у сфері обігу продукції. Найдієвішим інструментом управління запасами в логістичних системах є економічний аналіз оборотних активів за методами АВС і XYZ. Залежно від концентрації вартості можна  виділити певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє АВС-аналіз. Метод ABC – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму:[6]

  • Група "А": найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.
  • Група "Б": середні за вартістю товари, їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається.
  • Група "С": найдешевші. Вони становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання. Зазвичай на 20% усіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

XYZ-аналіз – це спосіб класифікації асортиментних одиниць залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування[6]. Відповідно до XYZ-класифікації виділяють такі групи запасів:

  • групу "X", що включає товари, попит на які рівномірний, або може незначно коливатися;
  • групу "У", що включає товари, які споживаються в обсягах, що коливаються;
  • групу "Z", що включає товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні.

На наш погляд найкращим для управління асортиментом логістичного підприємства стане поєднання цих методів за допомогою побудови матричної таблиці, що дасть змогу структурувати товари, виділити лідерів і аутсайдерів і спростити коректування всієї асортиментної політики. Прикладом успішного використання методів ABCта XYZє досвід сучасної української логістичної компанії ТОВ “Дистрибуційні мережі”, що дозволило їй скоротити рівень запасів та витрат на їх утримання.

Для оптимізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей у світі виділяють дві базові логістичні концепції: концепція "Точно в строк" (just-in-time, JIT), та "Модель економічно обгрунтованого розміру замовлення" (Economic ordering quantity – EOQ model).

 Розрахунковий механізм моделі EOQ заснований на мінімізації сукупних операційних витрат для закупівлі та збереження запасів на підприємстві. Ці операційні витрати поділяються на дві групи:[7]

а) сума витрат на розміщення замовлень, включаючи витрати для транспортування та приймання товарів;

б) сума витрат для збереження товарів на складі.

З одного боку, підприємству вигідно завозити сировину й матеріали якомога більшими партіями. Чим більший розмір партії постачання, тим менший сукупний розмір операційних витрат на розміщення замовлень у визначеному періоді: оформлення замовлень, доставку замовлених товарів на склад і їх прийняття на склад.  З іншого боку, великий розмір однієї партії постачання товарів викликає відповідний ріст операційних витрат на збереження товарів на складі, бо при цьому збільшується середній період їх збереження. Таким чином, зі збільшенням середнього розміру однієї партії постачання товарів знижуються операційні витрати на розміщення замовлення та зростають операційні витрати на збереження товарних запасів на складі підприємства і навпаки. Модель EOQ дозволяє оптимізувати пропорції між цими двома групами операційних витрат таким чином, щоб сукупна їх сума була мінімальною.

Система постачання "Точно в строк" – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов'язаних зі створенням запасів.[7] Реалізацію стратегії JIT стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності.

Аналіз концепцій дає змогу зробити висновок, що використання моделі “оптимального розміру замовлення” є більш ефективним у виробничій сфері, де можна спрогнозувати необхідний обсяг і терміни поставки запасів на певний період. В логістичному бізнесі більш важливим є постійний рух товарних запасів від постачальника до клієнта з мінімальною кількістю затримок товару на складах, тому частіше використовується концепція "Точно в строк". Наприклад, використання цієї концепції компанією ТОВ “Дистрибуційні мережі” дало змогу оптимізувати основні бізнес-процеси та скоротити рівень операційних витрат.

Швидкий розвиток інформаційних технологій активно впливає на всі аспекти розвитку бізнесу, зокрема і на логістичну діяльність. Різноманітні інформаційні потоки, що циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему, яка може бути визначена як інтерактивна структура, що містить персонал, обладнання і технології, об’єднані інформаційним потоком, що використовується логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю й аналізу функціонування логістичної системи. Сьогодні розроблені певні пакети комп’ютерних програм для ефективного розв’язання деяких логістичних задач. Створення і управління корпоративною базою даних можливе за допомогою відомої системи планування ресурсів підприємства (ЕRP)[8].Метою впровадження ЕRP-системє підвищення ефективності та якості планування потреби у ресурсах, зниження рівня запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, вдосконалення процедур контролю за рівнем запасів і зменшення витрат, пов'язаних із цими логістичними функціями.

Середні результати впровадження ERP-рішень:  15-25% збільшення продуктивності;  10-20% зменшення складських запасів;  20-50% скорочення термінів виконання замовлень.[9]

Висновки.Аналіз сучасних підходів, методів і концепцій, що використовуються в процесі управління оборотними активами логістичних підприємств показує, що їх застосування дає змогу більш ефективно використовувати інвестиції, знизити рівень товарних запасів, скоротити витрати на зберігання і транспортування матеріальних потоків, підвищити оперативність діяльності підприємства та покращити рівень сервісу для клієнтів. Разом з тим, рівень ефективності запропонованого інструментарію в значній мірі залежить від організаційного, комунікаційного, фінансового і інтелектуального забезпечення логістичного підприємства, що потребує більш глибокого подальшого вивчення проблемних аспектів цього бізнесу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

2.Зви Боди, Роберт Мертон Финансы. — М.: «Вильямс», 2007. — 592 с.

3. Ван Хорн Дж. К., Вахович Дж. М. (мл.) Основи финансового менеджмента. – 12-е изд. / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2006. – 1232 с.

4. Васелевський М. та ін. Економіка логістичних систем: Монграфія / За наук. ред. Є. Крикавського та С. Кубіва. – Львів: В-во Національного університету„Львівська політехніка”, 2008. – 596 с.

5.Ташбаев Ы.Э./Актуальные вопросы и тенденции развития логістики./http://www.gouzb.uz/news/page2

6.Фишер А.Методы выделения групп в ABC-XYZ анализе,  журнал "Логистика и Управление", №1-2008.

7. Тимошенко А. В. Системи управління запасами / А. В. Тимошенко // Справочник экономиста. − 2008. − № 9. − С. 53−57.

8. Шапиро Дж. Моделирование цепи поставок / Пер. с англ. Под ред. В.С. Лукинского – СПб.:Питер, 2006. – 720 с.

9. Порівнюємо ERP за ключовими характеристиками, ресурс www.cnews.ru

Коментарі до матеріалу можна залишити тут:

http://vk.com/topic-36835937_26263731

Остання редакція: 11.04.12